Ловчиня снів: Таміла Ковач виготовляє старовинні обереги

У закарпатців існує чимало своїх, рідних оберегів, утім чуже завжди здається чимось більш цікавим, таємничим та незвичним. Хустянка пані Таміла рукоділлям займається далеко не перший рік. Починала з виготовлення підків на щастя, які оздоблювала крупами, потім «перекваліфікувалася» пошиття на ляльок-мотанок, а зараз захопилася екодекором із «захисними функціями» – ловцями снів. Каже, що ці сувеніри неймовірно популярні у Європі.

Тож що це за дивні вироби з плетеною павутинкою посередині та пташиним пір’ям? Як їх виготовити? Для чого їх використовують? Про це та інше закарпатка розповіла «Карпатському об’єктиву».

Першого ловця зробила для себе

Ловець снів – це амулет. Ним користувалися у давніх індіанських племенах. Нині – це цікава етнічна прикраса та елемент дизайну помешкання, неймовірно модний у багатьох країнах.

«Я не буду говорити про магічні властивості ловців снів, хоча вони дійсно приписуються цим оберегам. Розповім, як цей талісман завоював серця людей. Передусім, у оригіналі, він повинен бути виготовлений тільки з натуральних матеріалів. А зараз декор із природних компонентів у тренді. Крім того, багато хто любить ексклюзивні кулони та сережки. Із «ловцями» прикраси мають багатий вигляд і можуть підійти будь-якій дівчині. Вперше широкий загал зацікавився ловцями у 60-70 роки минулого століття. Про цей амулет існує дуже гарна легенда. Одного разу ватажок Дакота сидів на високому пагорбі і медитував. Раптом до нього з’явився небесний посланець у вигляді великого павука. Вони довго розмовляли, аж поки той «дух неба» не взяв гілку верби, скрутив її і обплів павутинкою. Також він пояснив вождю, що з цього часу в його життя крізь павутинку проникатиме тільки хороше, а все погане вночі заплутуватиметься там і згоратиме разом із променями світанкового сонця. Так з’явився перший ловець. Згодом люди почали його прикрашати ще й пташиним пір’ям та коштовними каменями. Вважається, що добрі сни крізь дірочку посередині проникають до людини, а погані заплутуються в павутинні і не мають доступу до того, хто спить, якщо такий оберіг висить над ліжком», – поділилася думками з «Карпатським об’єктивом» майстриня.

Утім чому саме амулети з Північної Америки надихнули жінку їх виготовляти?

«Моя сестра живе у Німеччині. Три роки тому я була у неї в гостях і вона подарувала мені ловця, купленого у США, мовляв, буде в тебе дитина, повісь над ліжечком, спатиме добре. Я на той час була вагітною. Справді, донька завжди має чудовий сон. А от мені тоді нерідко снилися кошмари. Я почала шукати інформацію в Інтернеті про ловців снів. Знайшла багато цікавого, дізналася, як зробити подібний оберіг своїми руками… Захопилася так, що годинами блукала околицями міста у пошуках пташиного пір’я, витягала його з подушок, нарізала собі вербових гілочок де тільки могла та день-ніч експериментувала», – зізналася майстриня.

Хоча перший ловець вийшов непоганим, утім згодом довелося ще багато чого у виробничому процесі вдосконалювати.

«Працювати над ловцем насправді не так просто, як може здатися з першого погляду. Кожен виріб ніби живий, адже створюється власноруч і людина передає йому частинку власної енергії. Для каркасу потрібні вербові гілки. Їх потрібно почистити, підрізати та зв’язати в коло. Сохнути заготовка повинна цілих два місяці. У мене весь підвал у таких «віночках». Тільки після цього можна декорувати основу та в’язати павутину. Матеріали,які використовуються: бавовна, льон, шерсть, метал, каміння, скло, пір’я птахів, але бажано саме з таких, які живуть на волі. Коли ловець снів готовий, принаймні у деяких народів, над ним потрібно прочитати певні молитви, аби «налаштувати» амулет на одну хвилю з господарем. Загалом оберіг, як на мене цікавий і вартий уваги. Тим більше, що таким амулетом можна просто причепурити поменшання бодай для краси», – переконує пані Таміла.

Найважче плести «павутинку»

За словами умілиці, простенького ловця може зробити п’ятирічна дитина, а над складним навіть досвідченій майстрині потрібно попрацювати декілька тижнів.

«Найважчим моментом у створенні ловців є плетіння павутиння. Воно має бути ідеальним. Для цього я перепробувала декілька технік. Зупинилася на двох. Сам каркас можна замінити металевим обручем, не обов’язково оберіг має бути з дерева. Із пір’ям також мала труднощі, поки не дізналася, що його можна або замовити через Інтернет, або замінити на китиці з ниток. Невеличкий простенький амулет можна виготовити за 2-3 години. Над складним, багаторівневим доводиться працювати і 3-4 тижні. Найбільше у мене зайняла робота висотою 1,5 метра. «Плела» цього ловця для родички майже два місяці», – наголошує Таміла Ковач.

Також закарпатка радить звертати особливу увагу на кольори, які присутні у оберегові, адже кожен із них також для снів має символічне значення.

«Мені дуже подобаються темні барви. Люблю усе чорне. На Сході цей колір означає досконалість, добро і чистоту. Крім того, ніч асоціюється також із чорнотою. У дизайні чорний амулет має дуже гарний вигляд і підійде до будь-яких стін, меблів та занавісок. Якщо ловець для дитини, бажано усе ж надавати перевагу світлим тонам. Скажімо, білий – як ознака незайманості, символ зцілення, або рожевий, що дає енергію та життєлюбність, жовтий, який забезпечує тілесне і розумову здоров’я, багатство, допомагає розібратися в собі. Якщо ловець зелений, він допоможе господарю об’єктивніше дивитися на плани та втілити їх у життя, синій активує логіку, фіолетовий подарує натхнення, а помаранчевий – протистоятиме негативу від оточуючих», – запевняє умілиця.

Свої амулети пані Таміла вважає талісманами, тож доречними вважає навіть прикраси у вигляді ловців.

«Вважається, що якщо такий оберіг носити на грудях, то й поганих думок не буде. Правда це чи ні – не беруся стверджувати, але в Європі підвіски-ловці дуже затребувані. Хоча індіанці переконували, що амулет дійсно охороняє власника. Як би там не було, такі цікаві сувеніри завжди гарні на вигляд і можуть приносити хоча б естетичне задоволення від споглядання. Я виготовляю не лише настінні талісмани, але й сережки, брошки, кулони, різні шпильки для волосся у вигляді ловців снів. Найчастіше їх купують німці, продавати допомагає сестра. Проте маю клієнток і в інших країнах: Португалії, Чехії, Польщі, Австралії, Канаді. Закарпатці найчастіше замовляють амулети або як власну оздобу, або як елемент дизайну, без надання значення якійсь символіці. Беруть зазвичай те, що подобається, бо це екзотично і модно», – розповідає хустянка.

Як запевняє майстриня, у ловцях снів кожна деталь має важливе значення, тому кардинально змінювати їхню форму не можна.

«Основа-коло, це – ніби наша земля. Вона підтримує життя, дає нам сили і енергію. Сітка – це павутиння, яке не пропускає до нас усе погане. Центр кола – павук, наше серце, яке фільтрує добро і зло, 13 вузликів – це фази місяця, що знаменують мудрість, а пір’я – це наша безбар’єрність, політ, подолання будь-яких перепон… ніби у нас жар-птиця, що креше з неба вогонь і є безсмертною», – стверджує вона.

Роботу над ловцями снів Таміла Ковач вважає своєрідною арт-терапією і наголошує, що під час плетіння павутинки відпочиває від усього буденного.

«За плетінням ніби перемикаюся на інші частоти. Для мене таке заняття – своєрідна медитація, коли можу розслабитися, фантазувати та слухати приємну музику. Коли донька підросте, також навчу її рукоділлю. Сама ж на перспективу маю бажання опанувати технологію виготовлення ще деяких народних оберегів. Також хочеться не лише на відповідних сайтах, але й у реальному житті більше спілкуватися з майстринями, які займаються подібною творчістю і обмінюватися з ними досвідом та секретами», – запевняє умілиця.

Марина АЛДОН