Щоб не застудитися, хустянка взимку гуляє у купальнику

Деякі люди нам здаються диваками, а їхні вчинки – позбавленими логіки. Але при цьому ми рідко коли намагаємося з’ясувати причини таких неординарних дій. А насправді – усе трохи не так, як нам здається.

Саме так вважає Лідія Паш із Хуста. Вона не називає себе моржем, але ті, хто хоча б раз бачив, як вона блукає посеред снігу своїм подвір’ям чи городом у мороз без одежі, відверто не міг збагнути, чи вона з сауни щойно вибігла, чи з нею щось не так… А Ліда каже, що оголяючи тіло і піддаючи організм стресу, вона свого часу позбулася багатьох недуг, адже з дитинства мала слабке здоров’я.

Тож чому закарпатка переконана, що гуляє взимку без одежі для того, аби не застудитися? Про це вона розповіла «Карпатському об’єктиву».

У дитинстві лікарня була другим домом

Лідії 27 років. Вона мама двох чудових хлопчиків. Зараз є абсолютно здоровою, а коли виношувала старшого сина, лікарі пропонували їй перервати вагітність, бо боялися за життя молодої жінки.

«У мене з дитинства була астма, потім додався ще й ревматизм, бо постійно хворіла на ангіну. А згодом проблеми з горлом позначилися ще й на роботі серця. У батьків я була одна, вони з мене, образно кажучи, порох здували. А я все одно хворіла, часто пропускала заняття у школі, не вилазила із застуд… Лікарня стала моїм другим домом. І якось сусідка порадила мамі піти зі мною до добре відомого у місті цілителя, краєзнавця, людини, яку називали мудрецем, бо він лікував травами та народними засобами і при цьому жив на березі річки у крихітній хатиночці… Йосипа Панці. На жаль, його вже немає серед живих, але він прожив довге та гідне життя. І я щиро вдячна йому за те, що докорінно змінив мою долю. Він мене трохи відпоїв своїми фітопрепаратами і прямо сказав мамі: «Вона у вас як теплична рослина. На кімнатну квітку якщо подує холодний вітер, вона зів’яне. Хочете, аби була міцнішою, більш витривалою, виставляйте періодично на мороз. Так і дитина має адаптуватися до різних умов, її потрібно загартовувати!» Ці слова не забуду ніколи. Тож після візиту до пана Йосипа я трохи окріпла, але мама його порад так і не дослухалася», – зізналася Ліда «Карпатському об’єктиву».

Згодом, під час вагітності, хустянка застудилася, мала ангіну, почалися знову проблеми з серцем.

«Лікарі радили зробити аборт. Але я нікого не слухала. Пригадала, чим мене зцілював Йосип Панця і почала приймати настоянки з лікарських рослин. Крім того, твердо вирішила: народжу – почну займатися собою серйозно, буду зміцнювати імунітет. Виносила і народила я Віталіка без проблем. То було літо. А з осені вже почала у будь-яку погоду гуляти садом у нижній білизні. Спочатку у дощ по 2-3 хвилин, потім – по 5-7. Стала більш бадьорою і відчувала приплив сил. Самопочуття було хорошим, навіть настрій покращувався. Далі вдарили морози. Можна було припинити «холодні» процедури. Але ж ні! Я пам’ятала слова пана Йосипа про кімнатну квітку та вітер. Тож продовжила. Спочатку так само прогулянки були нетривалими, а далі могла перебувати на морозі вже й по 20 хвилин і більше. Хворіти перестала зовсім. Другу вагітність навіть не відчувала. Вадим народився здоровим і міцним. Дітей я також загартовую, але більш лояльно. Тільки холодним душем і прогулянками у одязі, просто сильно їх не закутую», – запевнила жінка.

Мати називає крижаною людиною

Зрозуміти загартовування Лідії Паш довго не могли навіть рідні.

«У матері мої нетрадиційні методи оздоровлення викликали серйозну паніку. Вона й зараз не схвалює те, що роблю, називає мене крижаною людиною. Чоловік же просто кепкує і каже: «Он, моя снігова баба знову бігає в купальнику». На вулицю оголена взимку я не виходжу, аби не шокувати сусідів. Розгулюю в білизні виключно подвір’ям та садом. Добре, що будинок у нас на відносно пустинному місці, про моє хобі знають виключно одиниці. Одна з подруг спробувала також зайнятися сніготерапією, але довго не витримала. Її вистачило всього на декілька тижнів. Але, як зізнається сама, навіть нетривалі процедури добре вплинули на її самопочуття», – запевняє хустянка.

Свої дії вона називає усвідомленими і переконує, що зіштовхуючись зі стресом, організм вмикає внутрішній потенціал і швидше потім може впоратися з недугами.

«Насправді я цим питанням зацікавилася досить давно, знайшла багато різної наукової літератури, перечитала багато книжок, журнальних публікацій, переглянула сотні відео у Інтернеті. Повірте, за допомогою холоду лікується у світі багато людей. Просто не потрібно боятися, твердо вірити у себе і ніколи не можна себе занадто шкодувати. Так, може бути спочатку досить неприємно, навіть дещо моторошно, але з часом людина звикає, вчиться отримувати від екстриму неабиякий кайф. Для мене зимові прогулянки – своєрідна медитація. Коли тіло людини знаходиться у незвичному для себе середовищі, коли ми виходимо із зони комфорту, організм здатний на нечувані трансформації і тим самим відновлюється, ніби прокидається від сплячки… Стресом ми робимо собі не зло, а користь, запускаємо процес самозцілення», – зізнається Ліда.

Жінка стверджує, що її імунітет настільки зміцнів, що вона навіть два роки тому спілкувалася та контактувала із хворими на ковід, але при цьому не заразилася.

«Я виходжувала свого хворого батька. Він був у важкому стані, але ми вирішили лікуватися не на стаціонарі, а вдома. Тож коли тато нездужав, пила з ним із однієї чашки, їла з однієї тарілки, але в мене проблем зі здоров’ям не було. Не мала навіть нежиті. Мама ж боялася заходити до нього в кімнату, кип’ятила столові прибори, усе обробляла антисептиками, постійно провітрювала коридор. Я ж, за настановою лікаря, і ін’єкції робила, і годувала з ложечки, бо настільки заслаб. Також ходила «колоти» сусідку, бо за фахом я медсестра. Щоправда, працюю у іншій сфері у чоловіка на фірмі. Тим не менше, абсолютно не боялася за себе і знала, що до мене зараза точно не пристане!», – ділиться думками закарпатка.

Крім власне прогулянок снігом (коли він є), Лідія щоранку приймає холодний душ та робить 15-хвилининну зарядку.

«Колись я ще й пробіжками займалася, зараз переважно хоча б 30 хвилин їжджу на велосипеді. Коли слизько, просто пішки гуляю вулицею. Ніколи сильно не закутуюся, шапки навіть не маю. Під час дощу просто одягаю капюшон, або беру з собою парасольку. А малою, пригадую, мама одягала на мене по три кофтини, поверх них пуховик, теплі колготки, рейтузи і ще штани, а на голову давала по дві шапки. Між іншим, вона досі вважає, що все робила правильно», – із посмішкою зізнається жінка.

Свої крижані процедури Ліда вважає процесом самопізнання і запевняє, що зупинятися на досягнутих результатах не збирається.

«Ми добре не знаємо себе, власні можливості. Тільки екстраординарні ситуації дають нам змогу заглянути вглибину своєї сутності. Я не одна така, в Україні досить багато людей загартовуються саме за цією ж методикою. Цікаво, що в останні роки взагалі перестала мерзнути навіть у холодному приміщенні. Якби жила сама, могла б зимувати взагалі без опалення. Та в мене діти, тому чоловік ще з осені вмикає котел. Мені ж душно, мушу відкривати на спальні вікно і часом іду спати взагалі в іншу кімнату, бо хочеться більше прохолоди», – наголошує вона.

Загалом свої можливості Лідія Паш вважає ще все одно не до кінця розкритими, тож у майбутньому планує доповнювати свої морозні прогулянки й іншими екстремальними заняттями.

«Я ніколи не моржувала, не купалася у крижаній воді, просто взагалі плавати не надто вмію. Утім можна просто займатися зануренням і я хочу це також спробувати. Загалом вважаю, що аби бути здоровим, над тілом потрібно працювати. Але організм за це потім дуже щедро віддячить!», – переконана хустянка.

Марина АЛДОН