Зайшла не у той вагон: закарпатки розповіли про дивні штрафи у Європі

Із початком війни дехто з закарпаток виїхав у країни Європи. Хтось боявся, що бойові дії дійдуть до нашого краю, а хтось – давно планував переїзд і скористався нагодою якомога скоріше змінити прописку. Як би там не було, а наші землячки у ЄС зіштовхнулися не лише з веселим безтурботним життям, яке собі там уявляли, але й із труднощами, навіть зі штрафами.

Відомо, що незнання законів не звільняє від відповідальності. І це можуть підтвердити три жінки, які поділилися з «Карпатським об’єктивом» своїми кумедними історіями з життя у Англії, Німеччині та в Іспанії.

500 євро за пасок безпеки

Ужгородка Мілана Симулик виїхала до Лондона у травні минулого року. Там у неї на той час уже жив і працював чоловік. Сергій – ІТ-шник. Під час карантину він знайшов собі хорошу дистанційну роботу у одній із британських компаній. Утім згодом керівництво заявило, що всі працівники повинні повернутися у робочі кабінети. Перед закарпатцем постав вибір: або звільнятися і шукати щось за фахом вдома, але за менші у рази гроші, або виїжджати до Англії. Він вибрав другий варіант.

«Чоловік у Великій Британії мешкає більше двох років. Рішення наша родина приймала важко, наші стосунки були на межі розлучення. Я не планувала до нього їхати, думала, років через 5 повернеться. Але не так сталося, як гадалося. Почалася війна і я сама захотіла до Сергія. Його фірма допомогла мені з переїздом, нам навіть до сьогодні оплачують житло. Чоловік заробляє гарно, але це для нас – дуже приємний бонус. Я не працюю ніде, сиджу з донькою вдома, утім час від часу вибираюся у місто на покупки. Мову знаю добре, закінчила факультет іноземної філології, працювала перекладачем із англійської. Тобто, спілкування довелося підтягнути лише трішки, а от із дивними тамтешніми законами виникало чимало конфузів», – зізналася ужгородка «Карпатському об’єктиву».

Про один із них жінка згадує з посмішкою.

«Ми з подругою, також українкою, їхали у супермаркет. Вона в Лондоні живе довше, ніж я, гадала, що все знає. Ліза була за кермом, я – на задньому сидінні. Знімала відео, щоб виставити у соціальній мережі, хотіла показати рух на дорогах, цікаві краєвиди, архітектуру. Звісно, не пристебнулася. Хто б міг подумати, що всевидячі очі там всюди! Та я й не знала фактично, що на задньому сидінні потрібен пасок безпеки. Одним словом, мене знайшли, виписали штраф. Довелося сплатити 500 євро. У мене був шок!», – наголосила Мілана.

Аби більше не потрапляти в халепу, жінка почала вивчати англійське законодавство і деякі закони її просто вразили.

«Виявляється, у Англії за ігнорування черги, також можуть притягнути до відповідальності! Якщо хтось поліз перед кимось, або пропустив власну чергу – усе, штраф! Мені цей закон дуже сподобався, бо у нас навіть на прийом до лікаря своєї черги не можна дочекатися. Хворі лізуть із усіх боків. Серед них знайомі, друзі, сусіди того медика, їх заводять медсестри, інші фахівці. Одним словом, усюди, де у нас ще існують живі черги, багатьох би оштрафували точно! А от інший закон видався дивним. У одному з графств заборонено біля річки збирати каміння. Якщо у вас помітили камінці, випишуть квитанцію зі штрафом, або ж повертайте їх туди, де взяли. Уявила, як у нас із берегів річок крадуть та вивозять гравій, пісок та каміння… Нам би теж не завадив такий закон!», – запевнила закарпатка.

Подумали, що їде зайцем у метро і виписали 60 євро штрафу

Мукачівка Маргарита Подоляк на початку війни перебралася до Німеччини. Каже, що заради дітей – аби дати їм європейську освіту. Один із її синів уже справді опановує медицину у тамтешньому ВУЗі, інший – іще школяр.

«Я виховую дітей одна, із чоловіком розлучилися давно. Він зараз десь у Канаді з новою дружиною. Тож подумала, що якщо німці приймають наших переселенців, чому б не скористатися шансом і дати хорошу освіту синам. Одним словом, ми тепер мешкаємо у Франкфурті. Усім задоволена. Роботу знайшла досить швидко, заробляю непогано, у дітей – нові друзі. Але от закони у німців – дуже суворі! Звісно, у них і порядок, і дисципліна, і пунктуальність на висоті. Нам ще багато вчитися потрібно, щоб так виховати себе!», – запевнила жінка.

Утім через незнання законів їй також довелося сплатити штраф.

«Дороги в Німеччині такі, що про них можна цілу книгу написати. Це – щось особливе, громадський транспорт приїжджає на зупинку з точністю до секунди, але от якщо у метро ви зайдете не у свій вагон, готуйте гроші! Я зайшла у вагон «бізнес» замість «економ» класу і заплатила за свою неуважність 60 євро. Там подумали, що взагалі хочу «зайцем» прокататися, а для них це – дикість!», – підкреслила пані Маргарита.

Цікаво, що й деякі інші закони створюють для наших земляків, які виїхали до Німеччини, чимало незручностей.

«Інтернет у Німеччині дуже дорогий, наш коштує порівняно з їхнім – копійки. Але для них це – нормально. А от «піратське» скачування фільмів чи музики дуже суворо карається. Німці поважають авторське право і якщо ви порушили закон, вас можуть навіть ув’язнити. Так само немає галасу під багатоквартирними будинками. Діти бавляться так тихо, що їх і не чути навіть вдень, не те, що увечері! Після заходу сонця життя тут взагалі завмирає. Ніхто навіть голос не сміє підвищувати, не те що кричати чи пищати! Якщо ви голосно увімкнете музику, сусіди точно на вас заявлять і приїде поліція. Штраф – фактично місячна зарплата! Це ж стосується свят та вихідних. Загалом режим тиші у Німеччині із 15 до 15 години дня і з 22 вечора до 7 ранку. Є й інші досить незвичні для нас закони, але вони для мене виявилися більш-менш звичними, більшість – навіть подобаються!», – переконує закарпатка.

Помила голову у морі шампунем – попрощалася з 750 євро

Лариса Ерфан із Хуста на початку війни із сином виїхала до Іспанії. У неї там також працював чоловік.

«Саша вже 6 років, як на заробітках у Іспанії. Спочатку ми планували, що він повернеться, ми купимо будинок, відкриємо бізнес, але коли почалася війна, порадилися з ним і вирішили, що я долучуся до нього. Принаймні, тимчасово мешкаю у іншій державі. Роботу знайшла майже без проблем, мову з Артемом трохи встигли підучити ще вдома, тож не можу сказати, що нам не дуже важко», – зізналася закарпатка.

Але з незнанням законів наша землячка зіштовхнулася також…

«На деяких пляжах існує багато заборон. Наприклад, на окремих не можна ганяти м’яча, щоб не заважати іншим відпочивальниками, на деяких – не можна з’являтися з тваринами, на інших – же користуватися засобами особистої гігієни. Наприклад, минулого літа, як я лише-лише сюди переїхала, ми пішли на пляж. Я помилася шампунем, спокійно уляглася засмагати, як до мене прийшла охорона і пояснила, що маю заплатити 750 євро, оскільки скоїла грубе правопорушення. Довелося заплатити. Загалом іспанці дуже дбають про екологію і такі заходи застосовуються задля безпеки морських мешканців. Думаю, не один турист поплатився важко заробленими коштами через незнання законів!», – наголосила вона.

Загалом, як зізналася Лариса Ерфан, пляжі в Іспанії – місце, де б наші земляки залишили купу грошей!

«Наприклад, за куріння біля моря – штраф від 30 до 450 євро. Розмір встановлює кожен пляж індивідуально. За розпивання алкоголю – 500-3000 євро, за голосну музику – 700 євро, за залишений на березі рушник, тобто «бронювання» місця – до 3 тисяч. На мою думку, це вже занадто!», – зізнається жінка.

Як бачимо, закарпатці за кордоном не лише заробляють та відпочивають, але потравляють і в доволі кумедні ситуації та халепи. Таке життя…

Марина АЛДОН