П’ять причин, щоб піти в ліс. Медикиня з Харкова зцілює закарпатців природою

Ще Гіппократ казав, що лікар – лікує, а природа – зцілює. І він справді мав рацію. Такої ж думки Наталія Соболєва з Харкова. Із початком війни лікарка кинула все у рідному місті і втекла від постійних обстрілів на Закарпаття. Те, що обрала саме цей гірський край – не шкодує, навпаки – задоволена, що підправила фізичне та психічне здоров’я та має можливість допомагати місцевим, які часто просто не вміють цінувати той дар, який отримали в подарунок від Бога…

Харків’янка розповіла «Карпатському об’єктиву», як можна покращити самопочуття простим походом до лісу та чому насправді корисно гуляти не вулицями галасливого міста, а серед дерев та біля водойм.

На Закарпатті – свій ритм життя

Пані Наталія на Закарпатті живе вже більше року. У рідному місті кинула хорошу роботу, квартиру, все нажите і разом з котом переїхала до маленького Тячева.

«Ужгород мені дуже подобається, але хотілося трохи ближче до гір. Після обстрілів, які не побажаю пережити навіть ворогу, в мене почалися панічні атаки. Хоч сама я психотерапевт, та впоратись було непросто. Вирішила: треба перебиратися в більш безпечне місце. Донька в мене давно живе у Канаді, чоловік помер два роки тому, тому спокійно могла собі дозволити виїхати за кордон, але не хотілося. Вдома, у будь-якому куточку держави, я почуваюся своєю, а десь-інде, у моєму віці прижитися вже складно. Навіть у Лесі з адаптацією були проблеми, але у неї там і чоловік, і його родина, тож потихеньку прижилася. Я ж не прагнула настільки кардинальних змін. Мені 63 роки, фактично вже пенсіонерка.», – розповіла жінка «Карпатському об’єктиву».

Про Тячів Наталія Соболєва знала давно, бо не раз у минулому відпочивала у Солотвині, тож проїздом зупинялася у маленькому містечку, яке одразу припало їй до душі.

«Порівняно з Харковом Тячів – це велике, але дуже затишне село. Не хочу образити місцевих, але після такого собі мегаполісу, тут я опинилися сам-на-сам із ранковим співом півнів у сусідів, хрюканням поросят та шумом гірської Тиси майже через дорогу. Насправді – це рай для мене! Натовпи витягували з мене життєву енергію…. На Закарпатті ж інший ритм життя. Ніхто нікуди так шалено не поспішає, всі спокійні та неймовірно гостинні. Я досі винаймаю будиночок, але думаю про те, аби купити хатку. Гроші для цього маю, а якщо не вистачить – допоможе Леся. Скоріш за все, повертатися в Харків не буду, бо дуже полюбила цей спокійний край із розкішною природою», – наголошує харків’янка.

Крім візиту до лікарів, почала радити ходити до лісу

Коли місцеві дізналися, що Наталія Соболєва – лікарка, почали звертатися до неї за допомогою. Утім вона не могла допомогти їм вирішити такі питання, як пахова грижа, чи біль у суглобах.

«Люди не дуже й цікавилися моєю спеціалізацією. Думали так: якщо медикиня – значить – чарівниця і повинна знати все. Приходили з гемороєм, для прикладу, або з ревматизмом. Коли ж відправляла їх до відповідних фахівців у місцеву лікарню, навіть ображалися. Тоді зрозуміла одне – частково я таки можу їм допомогти, принаймні у плані профілактики нових захворювань і крім візиту до лікарів, почала радити ходити до лісу!», – запевнила вона.

Походи на природу пані Наталія ні в якому разі не рекомендує замінювати оглядом у спеціалістів, проте, аби бути здоровішими, неодмінно радить бувати в горах та вбирати в себе енергетику карпатських водойм.

«Природа може мати дуже корисний вплив на наше фізичне і емоційне здоров’я, – стверджує вона. – Навіть якщо усамітнитися і послухати шум ріки, людина відчуває полегшення на душі. Так само, якщо поблукати поміж деревами. Тому закарпатцям назву п’ять причин, чому варто ходити до лісу!

Перша – їжа

Карпати – це не лише краса, але й гриби та ягоди. У горах можна знати багато смачної та вітамінної їжі, до того ж іще й екологічно чистої! За більше, ніж рік життя у цьому краї, я вже досить добре вивчила тутешні ліси. Тут можна навіть наїстися дикими яблуками чи грушами, знайти неймовірно смачну полуницю. А чого лише варта чорниця, яку місцеві називають яфинами і яка росте саме на Тячівщині! Я заготовила собі цих ягід на цілу зиму! До того ж… назбирала різних лісових горіхів, грибів. Тут ростуть дуже смачні багатокістянки – дика малина та запашна ожина. Загалом – це не місцина, а мрія!

Друга – лікарські трави

Не завжди всі хвороби одразу ж потрібно лікувати аптечними дорогими препаратами. Багато карпатських рослин мають лікувальні властивості і застосовуються для зцілення різних захворювань. Наприклад, чай з деревію чи м’яти може допомогти заспокоїти нервову систему, а настоянка з материнки має сильну відхаркувальну і потогінну дію, допомагає при спазмах, ревматичному ураженні суглобів. Список можна продовжувати дуже довго, бо насправді майже все, що росте в Карпатах – лікувальне, за винятком усього декількох видів отруйних рослин.

Третя – фізичні навантаження

Відомо – що життя – це рух і якщо людина має низьку фізичну активність, починає хворіти. Сама по собі прогулянка – вже корисна. Але якщо в містах доводиться дихати випарами заводів та газами автомобілів, у лісі повітря чисте і цілюще. Природа дає можливість чудово і корисно провести час, давати навантаження та м’язи і загартовувати організм, робити його більш витривалим і сильним. Піші мандрівки, біг або велосипедні прогулянки на свіжому повітрі можуть покращити кровообіг, зміцнити серце та підтримати загальну фізичну форму. Природні ландшафти також можуть надавати можливість для виконання вправ із йоги або для використання інших форм релаксаційних практик, що добре діють на здоров’я.

Четверта – емоційний контакт

Прогулянка в лісі, біля потічка, струмка, річки, озера може бути дуже корисною для покращення психологічного стану людини. Це вже кажу – як спеціалістка! Природне оточення може допомогти знизити рівень стресу, підняти настрій і збільшити життєву енергію. Відчуття спокою і гармонії в горах може допомогти заспокоїти розум і зняти напругу. Діточок із числа внутрішньо переміщених батькам дуже було б корисно виводити в ліс хоча б раз на два тижні. У ідеалі – кожні вихідні. Це б допомогло їм швидше впоратися з пережитими негативними емоціями і відновитися. Для дорослих така мандрівка також може стати безцінним подарунком. Самі ж закарпатці теж переживають неприємні моменти, адже таким є життя, тож кожному рекомендую робити вилазки на природу задля власного ж блага.

П’ята – естетичне задоволення

Милуватися красотами природи завжди приємно. Пригадайте, коли ви востаннє були в галереї і яке задоволення отримали від простого споглядання пейзажів митців! А тут – природа сама все розмалювала, прибрала, розставила на місця. Камінь-брила біля столітнього дуба, гілка сосни над потічком, квітка, що виглядає з трави на галявині…. Хіба це все – це пейзажі? Якщо ви не вмієте малювати, це не означає, що не можете просто спостерігати за природою та отримувати задоволення від цього. Крім того, можна фотографувати краєвиди, які сподобалися і ділитися знімками з друзями, виставляти у соцмережах.

Загалом добре зробити для себе мандрівки на природу однією зі звичок у всі пори року. Не обов’язково це має бути стрімке сходження на гірські вершини! Ви можете просто здійснити вилазку до найближчого лісового масиву або декілька хвилин походити поблизу водойми», – зазначила Наталія Соболєва.

Також, за її словами, не варто забувати про принади дивовижних карпатських річок, адже плавання може бути корисним для фізичного та психологічного здоров’я.

«Хочу окремо зупинитися на питанні купання у водоймах. Закарпаття загалом багате не лише на річки, водоспади, криниці й струмочки, але й на озера, як у Солотвині, для прикладу, термальні та мінеральні джерела. Це – великий бонус для населення! Водойми варто використовувати для зміцнення здоров’я, адже вони покращують самопочуття, зцілюють різні недуги. Навіть просте занурювання у воду має благотворний ефект для організму, – стверджує вона. – А плавання взагалі вважається відмінною формою фізичної активності, адже для цього залучаються різні м’язові групи. Воно покращує силу, витривалість, гнучкість та серцево-судинну систему. Вода створює опір, що змушує м’язи працювати більше, ніж на землі, тому такий вид відпочинку може бути не лише відпочинком, але й дуже ефективним способом тренування».

Отже, харків’янка щиро радить не нехтувати принадами закарпатської природи, а використовувати їх кожному собі на благо.

Марина АЛДОН