Яскраво, творчо, колоритно: Ужгородський скансен відсвяткував День вишиванки та Міжнародний день музеїв

18 травня українці вже традиційно відзначають два свята – День вишиванки та Міжнародний день музеїв. Так вже склалося, що ці свята гармонійно переплітаються в нашій культурі. Українська вишиванка, нарівні з українською писанкою, є одним із яскравих символів української культури. До того ж, одягаючи вишиту сорочку, демонструєш не тільки її красу й унікальність, але й засвідчуєш свою приналежність до віковічної української культурної традиції. А де можна побачити усе різноманіття дивовижних та загадкових орнаментів української вишивки, як не в музеї?

Ужгородський музей архітектури та побуту (скансен) – живе тому підтвердження. Саме тут збереглася унікальна фондова колекція вишиванок з усього Закарпаття, а окрім того, діє сучасна студія вишивки.

Тож за атмосферою справжнього свята, прямуємо саме туди.

18 травня музей прийняв небачену кількість відвідувачів. Понад півсотні фольклорних колективів з усього Закарпаття з’їхалися на святкування. А що вже казати, про оригінальні виставки, екскурсії та незліченні майстер-класи.

– Сьогодні ми святкуємо два свята. Тому наші заходи приурочені до Дня вишиванки та Міжнародного дня музеїв, – розповідає Тетяна Сологуб-Коцан, завідувачка відділу науково-освітньої роботи музею. –

У виставковій залі ми експонували дуже гарну виставку взірців народної одягової вишивки з фондової збірки ужгородського скансену «Мовою закарпатської вишивки». Автором ідеї виступив директор музею Василь Коцан, який власне досліджує одяг та вишивку. Взірці, представлені на виставці, колись зібрала вчителька з Рахівщини Марія Грицак. Відтак вона передала їх до нас у музей. Тому вони стали основою експозиції, а доповнили її фотографії людей у народному вбранні кінця 19 поч. 20 ст. Далі ми провели відкриту лекцію-екскурсію «Вишиванка – код нації». Я розповідала відвідувачам особливості вишивки, орнаментики та кольористики різних етнографічних груп районів нашого краю. Ну і яке свято без фестивалю?! У рамках святкування ми провели Фольклорний фестиваль-конкурс мистецьких шкіл Закарпатської області «Веселковий передзвін». Ми його організовуємо щорічно на День музею. Також потрібно загадати і про презентацію літературно-художнього видання для дітей молодшого шкільного віку харківчанки Ольги Куждіної «Детективна агенція «Сам» в Ужгороді» та наш квест по експозиції музею. І як кульмінацію свята – виставку професійних художників Закарпаття «Ужгород – Весна. 2023».

Цього дня заходи на території музею тривали з ранку і до вечора. Для гостей свята провели тематичні екскурсії усіма локаціями, де вони мали можливість ближче познайомитися з історією Закарпаття. Десятки ужгородців узяли участь у тематичних майстер-класах, які підготував з цієї нагоди скансен. Зокрема, можна було спробувати гончарство та різьбярство, акварельне мистецтво, бісероплетіння, виготовлення народної ляльки, вишивальництво тощо.

Під час екскурсій відвідувачі також мали нагоду детальніше дізнатися про вишиванку. Найбільша колекція автентичних вишиванок нашого краю зберігається в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту. Тут їх близько трьох тисяч. І представляють вони різні етнографічні та етнічні групи.

– Вишивка – це наш етномаркер. Вона показує нашу ідентичність. На початку 20 століття вона відіграла важливу роль для нашого самоусвідомлення, самозбереження, – розповідає науковець, мистецтвознавець Роман Пилип. – Тоді молоді гімназисти одягали вишиванки на знак своєї ідентичності. І сьогодні ми це робимо, демонструючи свою ідентичність. Крім того, у давнину це був розвинений вид мистецтва з тисячолітньою традицією. Вишиванка відігравала кілька функцій. Одна із них – оберегова. Зазвичай вишивкою оздоблювали горловину, пазуху, манжети, рукави, тобто ті частини, де сорочка щільно прилягає до тіла. Вважалося, що саме в цих ділянках вона захищає людину від проникнення злих сил. Згодом вишивка набуває естетичної ролі. І ми маємо дуже багато її різновидів. Колорит вишивки трансформувався від білої по білому до двоколірної та поліхромної вже у другій половині 20 ст. Вишивка пов’язана передусім з сорочкою, оскільки вона є складовою будь-якого строю. Вишивка вирізняється своїм колоритом та орнаментикою за різними районами. Ми можемо виділити вишивку гуцулів, бойків, долинян, лемків, а відтак прослідкувати щось спільне та відмінне.

Утім слід наголосити, що з вишивкою ми можемо зустрітися не тільки в музеях. Адже вишиванка – органічна складова життя та культури українців, а не вкритий нафталіном артефакт.

Загалом святкування в ужгородському скансені були дуже атмосферними та теплими. Відвідувачі насолодилися неповторною атмосферою «Старого села» та отримали незабутні емоції.

Христина БІКЛЯН

Відео – Дмитро МИСЬ