Дівчина з Закарпаття почала сивіти у 12 років. Зараз їй 24 і вона – майже повністю сива

Алісі – 24 роки. Вона вродлива, енергійна, молода, сповнена планів на майбутнє і завжди усміхнена. Дівчина працює у сфері маркетингу, має багато друзів і активно займається добрими справами – підтримує переселенців та літніх людей. Здавалося б, що може засмучувати таку натхненну і позитивну красуню? Утім із 12 років вона почала сивіти, пережила насмішки, комплекси та образи…

Зараз закарпатка перестала засмучуватися через те, що в дитинстві її називали «передчасно постарілою» і навіть допомагає іншим прийняти себе такими, якими вони є і полюбити власне тіло.

Що ж сталося із дівчиною? Чому вона так рано почала сивіти? Що змусило її перестати фарбувати волосся? Про це вона розповіла «Карпатському об’єктиву».

Діти ображали і насміхалися

Аліса Неймет живе у Виноградові, але дитинство провела у одному із сіл області. До її трохи нестандартної зовнішності діти ставилися не просто не надто тепло, а навіть негативно.

«Я навіть не хочу називати населений пункт, у якому жила, не хочу пригадувати людей, які мене оточували. Через однолітків пролила немало сліз. Мене називали «старою бабкою», «кліматозницею», «одуванчиком» (кульбабою) та багатьма іншими неприємними кличками. Не раз приходила зі школи зі сльозами на очах. Не було кому заступитись. Та й не дуже розповідала мамі про свої проблеми, бо в неї і своїх турбот вистачало. Однак повертатися в ті часи не хотіла б навіть зараз», – розповіла «Карпатському об’єктиву» дівчина.

За словами Аліси, перші пасма сивого волосся у неї на голові з’явилися після 12 років.

«До того часу у мене було прекрасне дитинство, любляча і турботлива родина, найкращі у світі батьки та достаток у сім’ї. У мене є ще старший брат, але найбільше батько любив мене. Томаш іноді навіть заздрив, утім він був улюбленцем мами. У батька був свій бізнес і він багато їздив. Водив машину чудово. Час від часу брав і мене з собою, аби я побачила різні красоти і просто покаталася. У той день ми також були разом, їздили десь у справах. Біди не віщувало ніщо. Ми вже поверталися додому, було темно. Раптом у нас хтось врізався, машину підкинуло, вона почала кудись котитися і я відчувала у всьому тілі страшний біль. Потім просто втратила свідомість. Коли прийшла до тями, лежала на траві. Біля нас із батьком бігали лікарі, довкола бачила кров. Я подивилася на тата… він видав важкий стогін і все… помер… прямо у мене на очах. Це був такий шок, що досі моторошно пригадувати. Я мала кілька переломів, мене прооперували і я почала одужувати. Але відійти від смерті батька не могла ще декілька років. Ось тоді й почала сивіти. У організмі стався якийсь збій. У мене погіршився імунітет, я постійно хворіла, виникли проблеми зі щитоподібною залозою, через що довелося постійно пити ліки, до того ж почалися панічні атаки. Щоб допомогти собі, уже дорослою я закінчила курси психологів. Це – не моя основна професія, але в житті дуже допомагає, бо тепер я вмію заспокоювати людей у стресових ситуаціях і правильно підтримати інших, коли їм погано», – зізналася вона.

Відтак після того, як діти помітили на волоссі дівчини сивину, не раз із неї глузували, хоча ніхто жодного разу не поцікавився, через який внутрішній біль закарпатці довелося пройти, як їй було нелегко, як вона страждала, скільки пролила сліз ночами, коли ніхто не бачив.

Мама порадила фарбуватися

Якось Аліса не витримала і все ж зізналася брату про те, що діти кепкують над її сивиною. Він, у свою чергу, спочатку хотів піти в школу і побити їх, але потім передумав, бо боявся ще більше нашкодити сестрі. Тож просто розповів матері й попросив її, аби вона, як доросла мудра людина, знайшла власний вихід із ситуації, що склалася.

«Спочатку мама так само, як і Томаш, хотіла піти до школи і влаштувати там скандал. Але брат умовив її не робити цього, мовляв, тоді мені перепаде ще й від учителів, а діти ставитимуться до мене ще гірше. Мати його послухала. Вона пішла зі мною до лікарки, думала, допоможе. Та медикиня запевнила, що зупинити процес посивіння не можна, виписала мені вітаміни і ще якісь препарати… Я все те випила, але результату жодного вони не дали. Маму це засмутило і у неї виникла ідея почати мене фарбувати. Моє натуральне волосся русяве, тож після цього стала блондинкою. Однак шкільні клички до мене так сильно вже «приклеїлися», що знущання так і не припинилися. Але терпіти залишалося недовго… Після дев’ятого класу я поїхала вчитися до Ужгорода, а брат, якому на той час було вже 24 роки, відправився на заробітки. За 4 роки, поки я здобувала професію, він назбирав коштів, певну суму доклали дідусь із бабусею по лінії батька, деякі заощадження були у мами і ми купили будинок у Виноградові. Хату в селі продали дешево і за ті кошти брат придбав собі стареньку машину. Але на новому місці ми всі були вже щасливими і про минуле намагалися навіть не згадувати», – запевнила Аліса Неймет.

Отже, протягом тривалого часу ніхто з нових знайомих дівчини про її сивину й гадки не мав… аж поки вона не познайомилася з Михайлом.

«Із моїм хлопцем ми разом уже три роки. Влітку плануємо побратися. Він розуміє мене так, як ніхто інший. Якось ми відпочивали на природі і Міша помітив, що корінці мого волосся відросли після чергового фарбування і поміж ними пробивалася сивина. «Ти сивіти починаєш?» – запитав він. Мені було ніяково, я боялася, що він мене засудить, але, набравшись хоробрості, усе ж розповіла йому все… від моменту аварії і до знущань наді мною у школі. І, на мою радість і на мій подив, він мене зрозумів, просто мовчки обняв та сказав: «Я нікому більше не дозволю тебе ображати!», – зізналася закарпатка.

Відтак, коли головну таємницю перед коханим було розкрито, Алісі навіть на душі стало легше.

«Михайло знав, що я з 14 років фарбуюся. Йому дуже хотілося, аби я відчула себе гарною такою, якою є від природи і він почав мене просити залишатися натуральною, мовляв, подобаюся йому всякою, а для мого організму буде краще бодай кілька років перепочити від хімії, тим більше, що найближчим часом (через рік-два) ми плануємо дитинку. Тож я його послухала і вже 13 місяців не фарбую волосся», – наголосила дівчина.

Відтак зараз у одній із соцмереж Аліса створила спільноту для тих, кого щось не влаштовує у зовнішності.

«Я абсолютно безкоштовно допомагаю людям порадами. Особливо багато звертається до мене літніх жінок через проблеми з сивиною. Їм, виявляється, так само важко прийняти себе такими, якими зробило їх життя, як колись було мені. Є й такі, кому не подобаються свої груди, комусь – живіт. Одним словом, розраджую кожну, допомагаю повірити в себе і йти життям із піднятою головою! Психологічні курси тут стали мені у нагоді і я рада, що можу бути корисною людям! Значить, життя мене випробувало не дарма і я винесла з пережитого правильні уроки!», – переконана Аліса Неймет.

Марина АЛДОН