Що ночами не дає спати закарпатцям

Війна так чи інакше вплинула на наші думки і, звичайно ж, на наші сни… або неможливість заснути чи повноцінно виспатися. Далися взнаки і нічні відключення світла. Особливо тривожність відчувають ті, у кого ніктофобія – сильний страх темряви. А ще… через обставини, які склалися впродовж останнього майже року, нерідко страждають діти.

Тож що не дає спати закарпатцям? Що турбує наших внутрішньо перемішених осіб? Які кошмари тривожать наших краян? Як порушення сну відображається на активності протягом дня? Про це так інше «Карпатському об’єктиву» розповіла сомнолог Евеліна Зуєва.

Найчастіше допомога потрібна переселенцям

Пані Евеліна сама не є закарпаткою. У наш край вона приїхала, як тимчасово переміщена особа з Бердянська, оскільки ті території тимчасово окуповані росією. У новому місці знайти роботу за фахом не змогла, тож приймає людей на квартирі, яку винаймає у Хусті.

«Я приїхала до далеких родичів у невелике містечко. Маю дві спеціальності – сомнолога та психолога. Мені майже 60 років, вік фактично пенсійний… але мені також не хочеться сидіти, склавши руки. Прагну бути корисною для інших та допомагати людям», – розповідає «Карпатському об’єктиву» жінка.

У Хусті Евеліна Зуєва давно, майже від початку війни. Із рідного міста втікала швидко, бо передчувала, що там буде біда.

«Не буду переповідати подробиць, але радію, що спакувала валізи одразу. Спочатку кілька тижнів жила у сестри покійного чоловіка. Згодом орендувала квартиру сама. Донька виїхала до Польщі, вона мені матеріально допомагає, бо має там хорошу роботу. Хоч додому повернутися мрію, утім і тут почуваюся добре. Маю клієнтів, знайшла чудових подруг. Від родичів з’їхала не тому, що вони погані, а через те, що надто добрі і мені було незручно приймати стільки безкоштовних подачок. Загалом у мене все гаразд і тішуся, що маю змогу допомагати тим, хто справді має потребу у моїх консультаціях та порадах. Найбільше в мене клієнтів серед переселенців. Дехто пережив справжні жахіття, тож допомагаю і як сомнолог, і як психолог. Найбільше радію, коли з важких станів виводжу діток!», – наголошує вона.

Нічні тривоги – наслідок пережитих страхів

Тож що турбує наших краян ночами, через що в них виникають проблеми зі сном?

«Ситуацій багато і кожна з них є індивідуальною, – наголошує Евеліна Зуєва. – Наприклад, була в мене жіночка з Хустського району. У неї на війні чоловік і їй постійно сняться кошмари, що він потрапляє до полону. Сновидіння настільки її лякали, що вона панічно боялася засинати. На ніч почала пити багато кави і це позначилося також на нервовій системі. У закарпатки четверо дітей і головне її побоювання за майбутнє малюків, як вона забезпечуватиме дітей, якщо з чоловіком справді трапиться якесь лихо, адже ніде не працює. Головне завдання жінки впродовж дня – домашні клопоти. У неї багато вільного часу і вона поринає у тривожні думки, сама себе накручує. Тож передусім її потрібно було чимось зайняти, адже вирішити проблеми зі снами практично без впливу на думки не можна. І тут не допоможуть жодні пігулки. Зараз їй значно краще. Її чоловіка поранено, він у шпиталі, тож тривога зникла і через це, бо дружина перестала думати про полон, відчуває, що коханий у відносній безпеці».

Утім декому сняться і набагато страшніші речі… і зцілити таких людей непросто.

«Оленка – підліток. Їй 14 років. Наразі мешкає у Тячеві. Сама з Маріуполя. Бачила на власні очі багато жахіть. Їй сниться, що її ґвалтують російські солдати, що її матір катують, а брата убивають. Цей сон повторювався багато разів, тільки деталі змінювалися. У дитини проблеми виникли через пережите, її страхи не є безпідставними. Однак тут вона далеко від зони бойових дій і її було дуже непросто заспокоїти. Навіть коли чула повітряну тривогу, в неї починалися панічні атаки, залізала під стіл і боялася навіть визирнути. Ми працюємо з нею вже 4 місяці і покращення лише тепер почалися. Із нею ще багато роботи, утім спить вона вже набагато краще», – запевняє сомнологиня.

А декому з наших краян не дає заснути просто відключення світла…

«Є у мене клієнтка з Виноградівщини. Жінці 42 роки. Вона успішна, гарна, розумна, має свій бізнес, але має психологічні проблеми. Колись у дитинстві її налякала у темряві велика собака. Тепер вона боїться не песиків, тварин просто обожнює, а самої темряви. Тому коли вечорами вимикають світло,їй навіть генератор у будинку не допомагав – не могла дихати. А щоб заснути – і мови не могло бути. Ми проробляли ситуацію, вона пила заспокійливі, зараз почувається набагато краще і вже не панікує у сутінках», – зізнається пані Евеліна.

Також, за її словами, впливають на порушення сну і побутові речі, звичайні домашні неприємності.

«У декого сон порушується через певні трагедії, скажімо, смерть близьких. А комусь проблеми з засинанням може викликати навіть сварка з дітьми чи батьками. У школярів таке може статися навіть через погану оцінку, зауваження вчителя. До слова, з дітьми до мене приходять найчастіше. Взагалі зараз підлітки досить знервовані, у багатьох ночами бувають кошмари. Тут дається взнаки не тільки війна, але й залежність від гаджетів, ігри та ситуація в родинах. У такому разі потрібно проводити серйозну роботу не лише з дитиною, але й із батьками. Часто дорослі хочуть від своїх чад неможливого і покладають на сина чи доньку великі сподівання через власні нереалізованості. Не треба забувати, що дитина – це не ви, навіть якщо вона на вас схожа зовнішньо чи за характером, у неї власні уподобання і власна мета у цьому житті! Тому тиснути на наступників не можна ні в якому разі навіть тоді, коли вони роблять щось явно погане. Тут допоможе лише душевна розмова і доступне пояснення ситуації. Якщо ж поговорити не вдається, дитина може замкнутися в собі, переживати, а в результаті у неї виникають проблеми і з оточенням, і зі сном, і маса різних комплексів», – каже Евеліна Зуєва.

«Не хропи, бо придавлю подушкою!»

Цікаво, що до сомнологині навідуються закарпатці не лише через проблеми із засинанням та тривожними сновидіннями. Декого непокоїть навіть хропіння партнера, чи лунатизм у дітей.

«Була в мене пацієнтка із Іршави. У неї чоловік хропить ночами. Пара немолода, обом за 60 років. Та раніше обоє спали у різних кімнатах, а зараз, взимку, аби заощадити на опаленні, подружжя почало спати в одному ліжку. Але дружину це не влаштовує, бо чоловік хропить ночами. Вона дратується і каже йому: «Не хропи, бо придавлю подушкою!» Так мені і розповідає! Від гучних звуків закарпатка не може заснути, чоловік же тільки ляже, так уже спить. Коли вона ділилася зі мною своєю історією, ми і сміялися, і переживали, і шукали вихід із ситуації. Привела вона до мене і свого благовірного. У чоловіка зайва вага, він палить, і… хоча й не захоплюється оковитою, та перед сном випиває чарочку домашнього самогону, мовляв, аби легше заснути. Це все у комплексі викликає хропіння. До того ж, йому час від часу закладає ніс. Ми проробили кілька кроків до нашого успіху і я вже хотіла радіти, як мені зателефонувала клієнтка і сказала, що все вирішилося саме собою – вони знову сплять у різних кімнатах. Переконувала її завершити курс, але жінка категорично проти, мовляв, їй самій краще, вона нарешті почала нормально висипатися і її спокій дорожчий за кілька сотень гривень, які родина додатково сплатить за повноцінне опалення ще однієї кімнати. Із одного боку, вона дійсно має рацію, адже недосипання дуже сильно позначається на фазі нашої активності. Він нестачі сну і голова може боліти, і розумова діяльність притуплена, і рухи в’ялі, і продуктивність будь-якої праці низька», – зазначає фахівчиня.

А от від лунатизму влітку вона вилікувала дівчинку цікавим дідівським способом.

«Був колись такий відомий психотерапевт Вольф Мессінг. Старше покоління про нього чуло точно. Він малим страждав від лунатизму. Так от. Сомнамбулу від нічних ходінь мати зцілила, наливши в тазик холодної води і поставивши перед ліжком. Коли хлопець занурився ногами у водичку, одразу прокинувся. Саме так я порадила зробити жінці з Березного, син якої також почав ночами вставати з ліжка і кудись вирушати блукати. Лунатизм провокує повня. Це явище ще досі повністю не досліджено. Утім, як на мене, хворобою це називати не можна, адже людина є повністю здоровою. Сомнанбулізомом страждає близько 2% населення планети. Явище досить поширене. У медицині називається парасомнією. Дії людини під час сну є неусвідомленими, неконтрольованими, але майже ніколи фізично вона при цьому не постраждає! До речі, нічна обжерливість є також проблемою, з якою до мене звертаються і це вже точно потрібно лікувати, адже від походів до холодильника з’являється надмірна вага, яка викликає ряд побічних захворювань», – наголошує лікарка.

Загалом, за словами Евеліни Зуєвої, на сон впливає дуже багато чинників, але спати 7-8 годин є нормою далеко не для кожної людини. І те, що комусь достатньо навіть двох – зовсім не є міфом! Головне, аби після прокидання самопочуття було хорошим і людина почувалася бадьорою!

Марина АЛДОН