Закарпатська Рапунцель: дівчина при зрості 156 має довжину волосся 150 сантиметрів

Чи важко відростити коси до землі? Передусім, це під силу це далеко не кожному! Тут роль зіграє і генетика, і харчування, й багато інших не менш важливих чинників. До того ж, доглядати за довгим волоссям хочеться далеко не кожній дівчині. А якщо це заміжня жінка, та ще й мати двох дітей, то взагалі такий подвиг здається неймовірним! Утім закарпатка Наталія Ковач так не вважає. Молода жінка при зрості 156 має волосся довжиною 150 сантиметрів.

Як вона відростила такі коси? Чим має волосся? Яким є щоденний догляд за ним? Про це вона розповіла «Карпатському об’єктиву».

Головне – не те, що на голові, а те, що у ній

Далеко не всі знають, що Наталія – володарка такої розкішної шевелюри. Зазвичай вона скоромно збирає волосся у гульку і так виходить на вулицю. Тендітна, досить низенька і дуже ерудована мешканка Тячева ніколи свої принади не виставляє на показ.

«Я працюю менеджером у приватній компанії, завжди дотримуюся ділового етикету і намагаюся не мати показовий вигляд. Не хочу, аби клієнти задивлялися на мене. Та й це – неетично. Передусім у людині мають цінувати розум, а не вроду, бо колись обличчя вкриють зморшки, волосся посивіє, а те, що в голові – залишиться з нами на все життя», – розмірковує вона.

Наталії 26 років. Вона молода, але не сидить годинами у соцмережах, навіть не має сторінки у Інстаграмі.

«Я працюю на ділову репутацію. Моя робота – не у сфері краси. Не маю ні часу, ні бажання годинами милуватися чужими світлинами. Живу своїм, а не чужим життям! Не те, щоб Інтернетом не користувалася, але краще дивлюся мотиваційні відео чи щось про самовдосконалення. Аби розкручувати свій бренд, потрібні великі вкладення. Я не готова їх робити. Мені треба дітей на ноги ставити. Та й б’юті індустрія – це точно не моє, – розповідає вона «Карпатському об’єктиву».

Чоловік закарпатки ніде не працює, тому годувальницею в родині є наразі саме жінка.

«У Василя інвалідність, – наголошує вона. – На заробітках у Чехії отримав важку травму. Майже за рік не міг встати на ноги. Зараз ходить, займається доглядом за дітьми, готує їсти, прибирає… а я – працюю. Для мене це нормально. Він – чудова людина, ніколи ні в чому не відмовляє. Не п’є, не палить, на чужих жінок не задивляється. Коли трохи ще підправить здоров’я, планує відкрити столярний цех. Обладнання встиг закупити ще до травми. Зараз уже потроху пробує налагодити роботу. Йому будуть допомагати мій батько та брат».

Довге волосся було з дитинства

Про своє волосся Наталія говорить не дуже охоче, ніяковіє навіть від запитання про те, як їй вдалося відростити такі довжелезні коси.

«У мене завжди було довге волосся. Ніколи його дуже сильно не обрізала, тобто, не стриглася «під хлопчика». Плакала, навіть коли мама рівняла кінчики. Але одного разу я таки трохи підстиглася. Сама… Тоді в мене було волосся практично до колін, а я його обрізала до сідниць. «Атом ударив» у голову… мені було 13 років. Потім дуже шкодувала. Але коси виросли швидко. Такою «волохатою» в мене є і мама, і бабуся. І в моїх доньок, сподіваюся, буде таке ж волосся», – посміхається жінка.

У закарпатки двоє дівчат-близнючок. Аллі та Аліні по 4 рочки.

«Донечкам подобається, коли я роблю їм усілякі зачіски. У них волосся нижче поясу. До садочку не ходять. Займаються вдома з Василем. При цьому вже знають всі літери, потроху складають їх у слова, додавють та віднімають у межах 10, рахують до 100. Розмовляють українською та угорською, бо родина чоловіка угорськомовна. До школи підуть української. Коли вони були зовсім маленькими, з ними було дуже важко, допомагали бабусі та дідусі. Більше дітей не хочу, доньки мене у віці до року вимотали так, що всім кажу: «Фабрика зачинилася!», – розмірковує вона.

Чоловік називає Рапунцель

Свої коси Наталія не вважає чимось особливим.

«У Черкасах живе дівчина, у якої волосся має довжину 178 сантиметрів. У Львові мешкає жінка з довжиною кіс 2,7 метра. От це я розумію – рекорди. У мене просто довге волосся, не більше. Думаю, навіть на Закарпатті є дівчата з довшими косами», – запевняє вона.

Тим не менше, у дівчині чоловіка Василя 10 років тому зачарувало найбільше саме волосся.

«Ми почали зустрічатися, коли я ще ходила до школи. Чоловік старший за мене на 12 років. Він дружив із моїм братом, постійно бував у нас вдома. Я завжди заплітала коси, робила зачіски, які приховували довжину волосся. Але одного разу він побачив мене, коли виходила простоволосою з ванни… Сказав, що в ту мить закохався. Ми почали зустрічатися. Рідні не були проти, бо знали Василя як порядну людину. Навіть різниця у віці не була перепоною. Навіть зараз чоловік називає мене Рапунцель», – зізнається закарпатка.

Миє голову раз на два тижні

Наталія Ковач чесно зізнається, що довге волосся потребує серйозного догляду, тому в кого немає часу займатися зачісками, рекомендує робити стрижки.

«У мене волосся досить сухе, ніколи не фарбоване. Тому я можу собі дозволити мити голову раз на два тижні. Якщо мию зранку, то волосся сохне до вечора. Феном не сушу ніколи, бо від нього коси стають ламкими. Спілкуюся з деякими жінками також із довгим волоссям, так вони кажуть, що змушені мити голову щотижня, а дехто взагалі – кожні два дні… що для мене є нонсенсом. Тому їм не заздрю. Розчісую волосся ще мокрим. Інакше заплутується і це важко зробити. Не слухаю ніколи рекомендацій якихось спеціалістів. Догляд за собою у мене повністю на власний розсуд. Скоріше дослухаюся до бабусиних порад!», – наголошує вона.

Також жінка не користується ніякими шампунями і вважає, що купувати найдорожчі – це кидати гроші на вітер.

«Мию волосся звичайним господарським милом. Воно натуральне, без якихось шкідливих добавок, ароматизаторів, хімії. Пробувала шампуні. Від них у мене волосся починало випадати. Кондиціонери не купую також. Розчісую волосся після миття хвилин 15, не менше. Після купання можу ополіскувати звичайним відваром із кропиви або з кореню лопухів», – зізнається вона.

Також закарпатка дає кілька рекомендацій тим, хто бажає відростити довгі коси.

«Якщо волосся кучеряве, за ним доглядати страшенно важко, воно плутається, робляться ковтунці. У мене – пряме, мені простіше. Підрівнювати раджу за місячним циклом. Це – не магія, не містика, не пережитки середньовіччя. Місяць впливає на наше життя і це доведено вченими. Тому підстригатися, аби коси росли, рекомендую на ростучий місяць. Також не бажано користуватися феном, різними щипцями для підкручування чи випрямляння волосся. Вони дуже сильно псують структуру. Взимку коси варто ховати від морозу. Я завжди ходжу в шапці чи капюшоні, при цьому волосся збираю у гульку. Розчісуюся раз на добу – вранці. Процедура займає хвилин 10», – каже вона.

А ще Наталія переконує, що гени також мають велике значення, адже дехто скаржиться, що волосся росте дуже повільно. При цьому радить звернути увагу і на раціон.

«Мої коси завжди росли швидко. У мене в цьому плані добра генетика. Та не менш важливо, аби організм мав вітаміни, адже якщо немає що «давати» для росту волоссю, то від чого воно буде рости? Смажена картопля чи курячі стегенця хоч і смачні, але від них коси до землі точно не виростуть. Я вживаю дуже багато свіжих овочів, фруктів, ягід, горіхів. Із аптечних препаратів за все життя приймала лише пивні дріжджі. І то недовго, бо вони мені не пішли, відбивали апетит. Аби легше було розчесати коси, останнім часом почала використовувати соєву олію. Мені вона сподобалась. Принаймні нічого поганого про неї сказати не можу», – розповідає жінка.

У перукарні закарпатка за все життя була тільки один раз – коли їй робили весільну зачіску.

«Мені добре, бо на перукарні не витрачаю гроші, – радіє вона. – Кінчики мені підрівнює мама. Після неї волосся росте дуже швидко, має легку руку. Коли треба іти в гості, на якісь події, зачіски роблю собі сама. Перукарки не мають досвіду роботи з такими довгими косами, тож навіть зачіску на власне весілля я собі переробляла сама».

Також Наталія Ковач переконана, що волосся дає їй силу і здоров’я.

«Волосинки – це космічні антени. Пам’ятаєте біблійну легенду про Самсона? Коли йому обрізали волосся, він втратив силу. Точно так було зі мною, коли у підлітковому віці сама підстриглася. У той період я стала якоюсь кволою, весь час хворіла. Поступово, як мої антени відростали, недуги самі відходили. Тому особисто для мене довжина має значення. У той же час нікого не агітую відрощувати коси, бо розумію, що сучасній жінці потрібно все встигати і на себе часто обмаль часу. Проте свої коси відрізати більше не збираюся!», – наголошує вона.

Марина АЛДОН