У церквах Закарпаття роздавали артос

Сьогодні, 1 травня, у церквах Закарпаття роздавали артос.

Після недільного богослужіння прихожани Свято-Покровської церкви Малого Раківця, що на Іршавщині, отримали по декілька кусочків “арфуса”, “арфоса”. Так у селі називають цю просфору. Паламар Андрій тримав велику миску з подрібненим артосом, а отець Михаїл давав кожному по декілька кусочків.

Довідково

А́ртос (грець. άρτος — «квасний хліб”) — особливий освячений хліб, спільний для усіх членів церкви, інакше — “просфора всеціла». Використовується у православній та греко-католицькій церкві.

За своєю рецептурою, артос — квасний (дріжджовий) хліб, такої ж рецептури, як і просфора.

На артосі зображений хрест, на якому видно лише терновий вінець, але немає Розп’ятого — як ознака перемоги Христової над смертю, або зображення Воскресіння Христового.

Освячується артос особливою молитвою, окропленням святою водою й кадінням у перший день Святого Великодня на Літургії після заамвонної молитви.

Артос покладається на солеї, навпроти Царських воріт, на приготовленому столі чи аналої.

Після освячення, аналой з артосом ставлять на солеї, за іконою Воскресіння Христового, яка у цей час знаходиться на тетраподі по центру храму, де артос перебуває протягом всієї Святої (Світлої) седмиці, першого тижня після Великодня.

У суботу читається молитва на роздроблення артоса, артос роздрібнюється, і в неділю після Літургії роздається вірникам як святиня.

Частки артоса, отримані в храмі, благоговійно зберігаються віруючими протягом року. Артос вживається в особливих випадках, наприклад, під час хвороб і тяжких переживань та інших життєвих іспитів, часто з Богоявленською водою, і завжди зі словами “Христос воскрес!».

У Малому Раківці арфус (артос) вдома подрібнюють на маленькі кусочки. Вживають натщесерця з паскою, запиваючи священою водою. Роблять так під час хвороби та коли просять Всевишнього допомогти у вирішенні складних життєвих ситуацій.

У селі роблять такий оберіг: беруть кусочок паски, кусочок арфуса, гілочку освяченої верби. Загортають у чисту хусточку, кусок тканини або білий аркуш паперу і носять із собою у кишені або сумці. Вважають, що такий оберіг здатний захистити у дорозі, на заробітках від бід та негараздів.

Про це кореспонденту “Карпатського об’єктива” розповіла Марія Василівна.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора