У Перечині відбувся традиційний осінній ярмарок

Сьогодні, 2 жовтня, у центрі Перечина відбувся традиційний щорічний осінній ярмарок. Кореспондентка «Карпатського об’єктива» резюмувала: ярмаркування було слабке і назвала причини.

Захід провели у суботу, а не у п’ятницю, як зазвичай. «Субота – вихідний, але тим, що мають п’ятиденний робочий день, працівникам бюджетних установ не до ярмарку: раді, що зможуть зайнятися хатніми справами, відпочити. А так у п’ятницю, під час обідньої перерви чи після роботи приходили на ярмарок і робили закупки. Ми розпочинали торгівлю живою рибою зранку і до обіду тара була порожня, а сьогодні о третій дня ще і половини не спродали», – прокоментував ситуацію пан Іван. Він приїхав із Мукачівщини, аби вторгувати живі гроші за живий товар.
2.Через брак грошей люди роблять невеликі закупи, запаси на зиму мало хто робить, в основному купують овочі та фрукти, крупи, макаронні вироби на найближчі дні, тижні. «Доходи залишилися такими ж, а витрати збільшилися: комуналка зросла, продукти, ліки та проїзд подорожчали, грошей хронічно не вистачає, тому наша сім’я купує тільки необхідне і стільки, щоб не вмерти з голоду. Якщо раніше купували сіль блоками, то тепер одну-дві пачки; на початку літа брали мішок цукру, то тепер два-три кіло, аби було чай та каву підсолодити», – констатувала невтішне сьогодення Світлана Василівна.
3.Мало продавців, представлено скромний асортимент сільськогосподарської продукції. Скажу більше: капусти, моркви, буряків, перцю зовсім не було. «Спеціально приїхали на ярмарок з Тур’їх-Ремет, аби купити качанисту, бо час уже квасити, робити запаси на зиму, а тут таке – нема капусти. За свої 70 я такого не пам’ятаю», – зауважила моя співрозмовниця у чорному одязі та чорній хустці. Видно, жінка у траурі.
А ось чого досить було, так це алкогольних напоїв та продуктів бджільництва. Півлітрову банку меду правили по 120-130 грн., літрову спродували за 250. Вино та самогонку із різних фруктів та ягід продавали на чотирьох точках – на всі смаки і фінансову спроможність. Літр вина можна було купити за сотню, півлітрову пляшку самогонки з винограду – за 100 грн., із слив – за 120, дорожчими на 20 грн. були дичківка (грушівка) та бороцківка (абрикосівка). Дехто купував півдеци-децу міцного напою, аби продезінфікувати горло і відчути смак домашнього напою. Пан Микола купив чотири літри вина із малини для святого причастя для церкви. Літнє подружжя придбало по дві пляшки вина та самогонки «для апетиту та аби було чим зігрітися у холодну пору».

Продавці вина та міцних напоїв нарікають на слабкі виторги.

– 15 років торгую власним вином та самогонкою по фестивалях, ярмарках, Днях міста. До 2014 року торгівля ішла добре: жителі Росії та сходу України приїжджали на Закарпаття, робили хороший виторг, купували щонайменше по три літри. З початком війни на Сході сильно відчуваємо брак покупців, а наші люди купують мало. Вважають, що магазиннє краще. Дехто має своє домашнє вино із Ізабели. Приймаю замовлення по телефону, відправляю поштою, але це мізер. Якщо знову введуть карантин, то нашій торгівлі кониць, – передбачає невтішну ситуацію пан Ярослав.

Попитом користувався турянський часник. Ціни від 70 до 120 грн. за кілограм. Люди купували для потреб та посадки (у 20-х числах жовтня вже треба закладати грядки з озимим часником). Пан Владислав розповів, що цьогоріч урожай часнику хороший, хоча зібрали його на три тижні пізніше.

Добре торгівля йшла у Юрія Лебовки із Білої Церкви, що на Рахівщині. Привітний чоловік торгував гуцульськими делікатесами, домашньою ковбасою, бараниною. Кілограм славнозвісної бринзи правив по 180 грн., ковбаси – 200 грн., баранини – 120 грн.

– Раніше люди купували по кіло-два бринзи, вурди, сиру, то тепер – по півкіло, – зауважив пан Юрій. – Я розумію їх: грошей не вистачає, мусять економити, купувати необхідне. Сьогодні у мене торгівля йде добре, бо з таким товаром я один, нема конкурентів, мене люди впізнають, бо до Перечина приїжджаю часто. Нещодавно був на фольклорному фестивалі.

Пан Валентин купив сиру та бринзи на 200 грн.

– Щороку відвідую осінню ярмарку і купую гуцульські делікатеси, у пана Юрія вони справді смачні, – хвалить товар задоволений покупець.

Городини було вкрай мало. Нею торгував Ігор з Холмока, що неподалік Ужгорода. Кілограм помідор правив за 30 грн., стручків квасолі – за 50 грн., кабачків – за десятку, картоплі – за 9 грн.

З фури чоловік продавав товар з Херсона. Цибулю та картоплю – в сітках. Кіло «слізного» овочу – за 7,5 грн., картоплі – за 6 грн. На цій торговій точці можна було купити кіло кавуна за 4-5, гарбуза – за десятку, дині – за 7 грн.

Відвідувачі ярмарку з дітками купували їм медово-імбирні пряники. Ціни на них були від 10 грн. до 75.

Куховарили тільки на одній точці. Приготували 30 літрів боб-левешу в казані, овочі-гриль, насмажили шашликів, ковбасок, напекли картоплі. Молодий чоловік із сумом розповів, що зранку взявся з помічниками до роботи, приготували смачні страви, але відвідувачів нема. Станом на 12.30 продав порцію смаженої картоплі з ковбаскою. Близько 15 години за столиками було шестеро людей, які вели жваві розмови і смакували стравами, приготованими на відкритому вогні.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора