На Закарпатті розпочався сезон осінніх грибів

На Закарпатті розпочався сезон осінніх грибів. Жителі Перечинщини та Великоберезнянщини удачно грибарять у довколишніх лісах. Як кажуть місцеві, слава Богу, «пішли» гриби і можна заробити копійку. Лісові трофеї спродують на ринках Ужгорода. Білі, підосичники, підберезники, голубінки, зонтики, малі, великі, дорогі, дешеві – на всі смаки і фінансову спроможність.

Кореспондентка «Карпатського об’єктива» поспілкувалася із продавцями грибів 1 вересня.

Молода дівчина свій крам розклала на пішохідній зоні біля центрального входу Зеленого ринку, що на Корятовича. Познайомилися. Дівчина назвала своє ім’я, але попросила не вказувати його. Отож мою співрозмовницю назвемо Оксаною. Вона з села Вільшинки, що на Перечинщині.

– Осінні гриби «пішли» буквально на днях. Вчора, 31 серпня, четверо дорослих з нашої сім’ї подалися до лісу. Всіма назбирали сім кілограм білих, по стільки ж червоноголових (підосичників) та ліскових (підберезників). Вдома перебрали, ті, які не мали товарного вигляду, зварили, приготували страви. Інші – на базар. Першим рейсовим автобусом приїхала до Ужгорода. О восьмій тридцять вже була тут. З нашого села привезли гриби ще п’ятеро жінок. Білі розкупили швидко, продавала по 150 грн. за кілограм. Червоноголові продаю по 50-80 грн., великі – дешевше, малі – дорожче. Ліскові – по 30-40 грн. торгівля йде слабо, бо сьогодні батьки повели дітей до школи, їм не до грибів, та і погода ніяка – цілий день зливи, людей мало.

Жінка років 65 у чорному плащі питає ціну на підберезники.

– 30 гривень. Чисті, не червиві, – хвалить свій товар Оксана.

– За 25 віддасте? – питає жінка.

– Віддам, бо хочу швидше продати, купити продукти і встигнути на останній рейсовий автобус, який їде до села о 16.50, – говорить. З пластикової корзини складає гриби до рожевого кулька-майки.

Розрахувавшись за лісові трофеї, жінка каже: «Відварю, посмажу, додам яйця, сметану – цим і повечеряємо з чоловіком. Колись і я грибарила, але тепер здоровля не дозволяє іти до лісу».

Біля хімічного факультету грибами торгує тендітна жінка років 50 у сірій курточці. Прогорнувши мокрою рукою мокре від дощу каштанове волосся, стає навшпиньки і починає викладати з відра до корзини червоноголові. Біля неї п’ять порожніх відер. Грибарька – з Лютої, що на Березнянщині. Ось що вона розповіла:

– Грибарю останні два тижні. Літні гриби були червиві, тож хоснували та сушили для себе. Чотири дні тому появилися осінні, файні, чисті. Білі появилися у понеділок, але вони ще не дуже є. Кілограм продаю по 180 грн. Кіло великих червоноголових даю за 50 грн., а такі маленькі зранку продавалисьме по 90-100 грн., тепер прошу 80, бо хочу спродати і йти додому. Голубінки дешево – ото відеречко за 30 грн., а менше – за 20. Знаєте, у селі нема роботи, то рада, що хоч на грибах мож заробити. Троє з хижі збиралисьме два дні. Родич їхав на машині в Ужгород, то привіз мене, сміявся, що я заклалам му весь багажник. В селі заготівельники не приймають гриби, мусай везти аж в Ужгород, а дорога сюди і назад коштує 150 грн. Молимося на ті гриби, бо нема як і де заробити гроші у тому селі.

Мені стало відомо, що осінні гриби появилися ще в деяких селах Ужанщини та Турянщини.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора