На Закарпатті розпочався сезон збору брусниці

На Закарпатті розпочався сезон збору брусниці. Люди ідуть-їдуть на полонини, де збирають цю гарну та корисну червону ягоду. Дари природи збувають на ринках. В Ужгороді за літр ягід правлять 40 грн.

На пішохідній зоні біля Зеленого ринку, що на Корятовича, та біля хімічного факультету брусниці чимало – транспортована у великих плетених кошиках, відрах, пластикових ящиках. Збирали на полонині Руній, що на Перечинщині. Господарі кажуть, що цьогорічний урожай брусниці слабкий – навесні змерзла.

– Навесні померзла, а тепер холодно, дощить, то слабо достигає. З хижі ходилисьме троє, начесалисьме лише по відрові, то мало, бо зазвичай по 2-3 відра. В один бік на полонину йдемо три години. Доки піднімемося, то вже ноги болять. Уявіть собі, який то труд і як тяжко заробляється копійка на чефузі (так місцеві називають брусницю). Додому повертаємося геть зморені. А потім вночі перебираємо від листя, гілок та вибираємо зелені. Ці ягоди тверді, не такі як яфини, можуть стояти декілька днів і нічого їм не буде, – розповіла кореспонденту «Карпатського об’єктива» пані Марія з села Вільшинки.

Покупці купують в основному по літр-два. Більші закупи робитимуть згодом, як ягода краще достигне.

– Взяла літр на компот, бо ще зелена. Як краще достигне, то куплю літрів з десять, аби зробити запаси на зиму – частину пересипаю цукром і ставлю в холодильник, другу частину – до морозильної камери. Так роблю щороку. Брусниця – дуже корисна ягода, люблю її за своєрідний смак, кислинку, за цілющі властивості: підвищує імунітет, допомагає при застудних захворюваннях, понижує та нормалізує тиск. Наша вся сім’я споживає кам’янку, – поділилася своєю історією Юстина Василівна.

Довідково

Брусниця – вічнозелений чагарник родини вересових. Плід – округла яскраво-червона ягода. Цвіте у травні – червні. Плоди достигають у середині серпня аж до пізньої осені. Росте на Поліссі, в Карпатах, зрідка – на півночі лісостепу у хвойних і мішаних лісах.

З лікувальною метою використовують листя, пагони і плоди.

Основні діючі речовини: листки і пагони брусниці містять фенольні глікозиди арбутин, метиларбутин і мелампсорин, гідрохінон, дубильні речовини, фенолокислоти, флавоноїди, урсолову, хінну, винну, елагову і галову кислоти та інші сполуки тощо. Містять аскорбінову кислоту (вітамін С), мікро- та макроелементи: K, Ca, Mg, Fe, Mn, Cu, Co, Zn, Cr, Al, Ba, V, Se, Ni, Sr, J, B, Ag.

Ягоди містять цукри, каротин, аскорбінову кислоту, рибофлавін, флавоноїди, органічні кислоти: лимонна, яблучна, бензойна, хінна, винна, саліцилова, оцтова, щавлева, піровиноградна, оксипіровиноградна; фенолокислоти, пектини, дубильні речовини, барвники, арбутин, сполуки марганцю тощо.

Використовують ягоди в свіжому вигляді, для повидла, варення, сиропів, соку, компотів, маринадів, як начинку для цукерок.

Корисні та лікувальні властивості

Відвар листків та пагонів брусниці у медицині застосовують при сечокам’яній хворобі, пієліті, циститі.

В народній медицині пагони брусниці використовують як в’яжучий, гемостатичний, тонізуючий, ранозагоювальний, жарознижувальний, протицинготний, антигельмінтний, седативний препарат, при катарах верхніх дихальних шляхів, ревматизмі, дизентерії, гіпоацидних гастритах, гепатохолециститах, пухлинах шлунка, діабеті, туберкульозі легень, гіпертонії, ентеритах.

Настій, відвар плодів, що має проносну, діуретичну, антисептичну, антигельмінтну дію, використовують при захворюваннях печінки та жовчного міхура, гіпоацидних гастритах, гіпертонії, артритах; зовні – при хворобах очей, захворюваннях шкіри.

Сік плодів вживають при авітамінозах С, А та простудних захворюваннях.

Брусничне повидло корисно їсти породіллям, аби уникнути маститу та інших запальних післяпологових хвороб.

Варення з брусниці разом із медом вважається надійним засобом від простатиту.

Також ягоди брусниці корисні для тих, чия праця пов’язана з напруженням зору.

Протипоказання: не можна вживати в їжу людям, у яких знижений артеріальний тиск та при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, при гастритах з підвищеною кислотністю.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора