Карпатське чудовисько: у горах Рахівщини місцеві жителі та туристи все частіше почали зустрічатися з ним

Мова йде про ящірку “Саламандру”.

Василь Беркела, краєзнавець місцевий житель, ділиться світлинами саламандри. Чоловік розповів: “на диво їх розвелось дуже багато, зараз на кожному кроці, хоча ще декілька років тому щоб побачити огняну ящірку це було диво”.

Здебільшого карпатські саламандри сягають до 25-30 см завдовжки. Ящірки живуть переважно високо в горах, ховаються під старі пеньки й каміння. Вилазять на поверхню за пів години до дощу. Нині їх вдосталь можна побачити при підніжжі та підняті на Говерлу.

–-Але боятися їх все таки варто. Всі саламандри наділені особливою отрутою, яку в хімії назвали саламандріном. Вона досить токсична. Тільки однієї дози достатньо, щоб убити 15 морських свинок. Отрута викликає судоми, розлади дихання, серцеву аритмію та частковий параліч. Але це тільки при потраплянні отрути всередину. При полюванні саламандра не використовує свою отруту, він їй потрібний тільки для захисту. Але в разі необхідності саламандри використовують його дуже вміло: бризкають отруйними краплями на відстані декількох футів. Плямиста саламандра – пасивно отруйна тварина. Їхня отрута не діє через шкіру, а пристосувань для введення його в кров вони не мають. Саме тому саламандри не становлять серйозної небезпеки, якщо не брати їх в руки та вже тим більше не тягнути її в рот.

Саламандра – по-справжньому легендарне земноводне. Практично у всіх міфах кожного народу зустрічається згадка про цю істоту. Які тільки якості їй не приписували: і те, що вона безсмертна, і те, що її шкірка здатна лікувати від усіх хвороб, і що це – маленький дракончик, з якого через сотню років зросте вогнедишне чудовисько. «Найстрашніший з усіх звірів – це саламандра. Інші кусають, принаймні, окремих людей і не вбивають багатьох відразу, а саламандра може погубити цілий народ так, що ніхто й не помітить, звідки прийшло нещастя.

Якщо саламандра залізе на дерево, всі фрукти на ньому стають отруйними… Якщо саламандра доторкнеться до столу, на якому печуть хліб, то хліб стає отруйним… Впавши в потік, вона отруює воду… Якщо вона доторкнеться до будь-якої частини тіла, навіть до кінчика пальця, то все волосся на тілі випадають… »- так описували це земноводне старі гуцули каже Василь.

Олена БОДНАР