Храмову ікону розміщують в іконостасі справа

До написання цього матеріалу спонукали мене непоодинокі випадки. Ось один з них. Будучи в одному селі із знайомими, вирішили відвідати місцеву церкву. Святиня була закрита, отож ми оглянули тільки територію. Один із нашої компанії задався питанням: цікаво, яка це церква, якої конфесії, в честь кого із святих названа й освячена? На фасаді була відсутня табличка, де б вказувалася дата будівництва та назва церкви.

Подорожуючи або буваючи у справах у різних населених пунктах, намагаюся відвідати місцеву церкву. Сакральне мистецтво мене приваблює, цікавить. Звернула увагу, що на більшості храмах відсутня інформаційна табличка, в якій вказував би ся рік будівництва та назва парафії, розпорядок Богослужінь.

Добре, коли на території є інформаційна дошка, з якої можна отримати бодай мінімум інформації. На фасаді буває храмова ікона або зображення святого, на честь якого посвячено церкву.

Якщо церква відкрита, можна зайти і дізнатися назву церкву з храмової, або як ще кажуть «парафіяльної ікони».

– Відповідно до церковних канонів, ікони у першому ряді іконостасу розміщені у такому порядку: зліва – на право: ікона Миколая, Богородиці, Ісуса, храмова ікона. Це зазвичай ікона Різдва Пресвятої Богородиці, Успіння Пресвятої Богородиці, Михаїла, Петра і Павла. Якщо ж церква Свято-Миколаївська, то на місці парафіяльної ікони буде знаходитися ікона Миколая Чудотворця, а на місці ікони Миколая – ікона Іоана Хрестителя, – отець Анатолій Горзов, священик Мукачівської греко-католицької єпархії, так пояснив кореспонденту «Карпатського об’єктива».

Зауважу, подорожуючі та туристи цікавляться сакральною архітектурою, отож священикам та парафіям варто подавати бодай мінімум інформації про місцеву святиню: рік зведення, назву, конфесію.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора