Підготовка до Великодня з дотриманням Великого посту

З точки зору християнських догм, піст – це особлива форма аскетизму, яка допомагає тренувати дух, душу й тіло на шляху до спасіння та передбачає як духовну, так і тілесну стриманість, зокрема в їжі. Духовний піст вимагає обмеження зовнішніх вражень та задоволень, проведення більше часу наодинці з собою. Найбільш суворі пости в східній християнській церкві, у католицизмі та протестантизмі їхня кількість незначна.

Великий піст є головним, найтривалішим та найсуворішим. Під забороною споживання м’яса, молочних продуктів та яєць, а також усіх страв із вмістом зазначених продуктів, зокрема випічки, соусів і солодощів.

Цьогоріч Великдень православні та греко-католики відзначатимуть 2 травня, а римо-католики – уже незабаром, 4 квітня. Таким чином Великий піст розпочався 15 березня і триватиме аж до 1 травня.

Головна мета Великого посту – підготовка до святкування Великодня. Цей піст також називають Чотиридесятницею, оскільки його основна частина триває 40 днів – на честь 40-денних страждань Христа в пустелі перед своїм служінням. Найсуворіші харчові обмеження припадають саме на останній тиждень посту, адже віруючі згадують Таємну вечерю, суд над Ісусом і його страту.

Цікаво, що в перші віки християнства Великий піст охоплював лише Велику п’ятницю та Велику суботу. У ІІІ ст. постили вже цілий тиждень, а на початку IV ст. в пам’ять про 40-денне перебування Христа в пустелі та 40 років мандрів народу Ізраїлю після втечі з Єгипту піст був продовжений до 40 днів.

У VII ст. католицька церква прийняла за початок посту шосту неділю перед Великоднем. Оскільки неділі були вилучені з посту, щоб охопити 40 днів, початок призначили на середу. Від 1570 року це був уже звичай, який накладав зобов’язання на всіх членів церкви. Тоді ж у перший день посту на знак покути стало обов’язковим посипати голову попелом.

Папі Григорію І Великому приписується впровадження передвеликопістного періоду – Передпістя (часу Сімдесятниці), що починалося за 9 тижнів до Великодня й охоплювало по черзі три неділі перед Попільною середою: неділю Сімдесятниці (або Старозапісну), Шістдесятниці (або М’ясопісну) та П’ятидесятниці (або Запісну). Нині Передпістя в західній традиції не дотримується, натомість у східній воно збереглося.

Дотримуючись посту протягом 7 тижнів, віруючі очищаються не тільки тілесно, але й духовно. Як і будь-який інший, Великий піст передбачає говіння – відмову від певних видів їжі, усіх шкідливих звичок і розваг. Крім того, церква категорично забороняє в цей період вінчання та гуляння весіль.

Основними продуктами харчування є овочі, фрукти, бобові, горіхи, сухофрукти, мед, хліб, а також різні соління та варення. Дні тижня теж визначають суворість посту. У понеділок, середу та п’ятницю потрібно дотримуватися сухоїдіння, можна споживати тільки хліб, фрукти, овочі й пити воду та компоти. У вівторок і четвер дозволяється гаряча їжа без масла. А в суботу та неділю – страви з олією та виноградне вино. Ті, хто не може дотримуватися суворого посту, в ці дні додають у меню морепродукти. За суворими правилами, у будні дозволений лише один прийом їжі, а у вихідні – два. Ті, кому не рекомендується дотримуватися такого суворого посту, їдять частіше.

Ось приблизне меню на тиждень, з урахуванням дозволених продуктів:

1 квітня (четвер) – дозволяється варена рослинна їжа без олії (каші, супи, тушковані овочі, гриби) ;

2 квітня (п’ятниця) – сухоїдіння – споживання невареної їжі рослинного походження: хліб, вода, сіль, сирі фрукти та овочі, сухофрукти, горіхи, мед;

3 квітня (субота) – дозволяється варена рослинна їжа (каші, супи, тушковані овочі, гриби) з додаванням олії;

4 квітня (неділя) – варена рослинна їжа (каші, супи, тушковані овочі, гриби) з додаванням олії;

5 квітня (понеділок) – сухоїдіння – споживання невареної їжі рослинного походження: хліб, вода, сіль, сирі фрукти і овочі, сухофрукти, горіхи, мед;

6 квітня (вівторок) – дозволяється варена рослинна їжа без олії (каші, супи, тушковані овочі, гриби) ;

7 квітня (середа) – сухоїдіння – споживання невареної їжі рослинного походження: хліб, вода, сіль, сирі фрукти та овочі, сухофрукти, горіхи, мед.

У такі великі свята, як Благовіщення Пресвятої Богородиці (7 квітня) та Вербна неділя (25 квітня), якщо вона не збігається зі Страсною седмицею, дозволяється готувати страви з рибою та морепродуктами. Крім обмежень у їжі, вірянам також рекомендовано утримуватися від розваг та алкоголю. У дні суворого посту треба присвятити себе покаянню й молитвам, а також не слід допускати поганих і гріховних думок.

Неділя за тиждень перед Великоднем називається Вербною, Шутковою або Квітною, а тиждень перед цією неділею – Вербним. У Вербну неділю святять вербу. Звичай святити гілля дерев пішов з тих часів, коли люди встеляли пальмовим гіллям дорогу Ісусу, що в’їжджав у Єрусалим на віслюку. Колись господарі, повертаючись із церкви з освяченим гіллям верби, ішли на город або в поле, аби відразу ж посадити кілька гілок, «щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток». Решту заносили до хати й ставили на покуті під святими образами. Свячена верба завжди була у великій пошані, тому навіть найменше гілля, що залишалося після освячення, палили на вогні, щоб «боронь Боже, під ноги не потрапило».

Останній тиждень перед Великоднем називають Великим, Страсним або Чистим. У цей час віруючі люди дотримуються посту так само суворо, як і першого тижня. Найважливішим днем є Велика, або Страсна п’ятниця. Цього дня віряни нічого не споживають до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви. Обід пізній і строго пісний, навіть рибу не можна їсти – обходяться капустою, картоплею, огірками. Багато віруючих утримуються від їжі також у Велику суботу аж до настання Великодня.

Великодньої п’ятниці не можна ні шити, ні прясти, ні рубати дрова й загалом що-небудь тесати сокирою. У п’ятницю в деяких місцевостях господині печуть паски, але переважно це роблять у Велику суботу зранку або у Великий четвер. Куштувати їх до освячення суворо заборонено.

У Великодню суботу роблять крашанки або писанки (подекуди в п’ятницю). У різних регіонах країни існує багато орнаментів, якими прикрашають писанки. У писанкарстві в наш час вбачають не тільки історичний зміст, а й мистецький.

А вже наступного ранку віруючі йдуть до церкви. Після святкової літургії окропленням святою водою благословляються паска, яйця та інші страви.

Піст спрямований на виховання і духовне збагачення людини. Він не повинен приносити шкоду, тому декому дозволено пом’якшувати обмеження. Діти, хворі та літні люди, вагітні та годуючі жінки, особи із хронічними недугами, хворобами травлення або іншими серйозними захворюваннями можуть їсти ті продукти, які необхідні для хорошого самопочуття.

Вікторія КОПИНЕЦЬ