На Закарпатті триває збір березового соку

На Закарпатті триває сезон збору березового соку. Берези почали «доїти» нещодавно. Збирачі солодкої водички кажуть, що цього року весна пізня, у березні були заморозки, тому сік і не тік. Зазвичай сезон триває три тижні, припиняють «доїти» берези, як дерево почне розпускатися.

Люди здавна знають про цілющі властивості березового соку. Має понад 30 корисних для організму компонентів. Особливо багато у ньому вітаміну С і солей калію, магнію й заліза, органічних кислот та ферментів, що покращують кровообіг й роботу кишківника.

Закарпатці точать сік для себе, рідних та близьких. П’ють свіжий та консервують, дехто робить закваску і жене самогонку. Дужі та шіковні можуть заробити файні гроші й поповнити сімейний гаманець.

У лісах гірського села Малий Раковець Хустського району ростуть берези. Точать тут сік ще з радянських часів. Не полишають цю справу і тепер.

– Аби збирати сік, треба мати силу та добре здоров’я, – зауважує пан Юрій. – Я не дуже здоровий, болять тя ноги і поясниця, айбо треба і гроші, бо що там тої пінзії, тому і взявся за це діло і сього року. Хаща від нас недалеко, їду на конях. Рано та ввечері зливаю сік до відра, несу до воза і зливаю до бочки. Везу додому, а потім даю кому і скільки треба.

Сік продає односельчанам та гуртовикам. Літр – три гривні. Така ціна була і два роки тому.

Пан Василь із села Сімерки, що на Перечинщині, має багаторічний досвід збору березового соку. Кореспонденту «Карпатського об’єктива» чоловік розповів, що за сезон заробляє файні гроші – 50 і більше тис.грн. Має постійних клієнтів, тому проблем із збутом товару не має. Цього року літр соку продає по п’ять гривень. Клієнти приходять додому або він доставляє їм під самий поріг.

– Три-чотири тижні кручуся як білка в колесі, сплю по декілька годин на добу. Але цей труд оплачуваний, можна заробити нормальні гроші, – каже Василь і емоційно додає: – Не розумію людей, які живуть біля хащі і не мають з неї хосна. Березовий сік, ягоди, гриби, яфини – на цьому всьому можна заробляти гроші цілий рік і жити з хащі.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора