Її любов – печворк. Про ужгородську майстриню, яка одягає міні-скульптурки. Відео

Майстриню з печворку Ірину Лукашенко ужгородці полюбили одразу. До міста вона з родиною переселилась лише кілька років тому, але стала своєю. А її мистецтво оригінальне на закарпатських теренах.

Тобто, все, що я вмію робити, все, що я робила, роблю і можу зробити.

Печворк – клаптикове шиття, коли за принципом мозаїки зшивають цілісний виріб зі шматочків тканини. Така техніка складна у виконанні, виготовлення дрібних деталей займає багато часу, а в результаті виходить стильний виріб. Ірина все життя шила одяг, але ось вже 14 років віддає себе виключно печворку.

Ірина ЛУКАШЕНКО

майстриня з печворку

Я шила завжди, все життя. Я вміла. Ніде не вчилася, але знала, що я вмію шити. А клаптеве шиття, воно як вірші – їх не можеш не писати. Або як романи пишуть, що не можуть не писати. Це я все життя любила печворк. Я вже кинула шити одяг і я тепер займаюся тим, що я любила все життя. Ось так я до цього прийшла.

Насправді технік у клаптиковому шитті багато і створювати такі речі складно. Та якщо двома словами, то треба знайти спеціальну тканину, порізати її на шматочки та зшити так, як підказує фантазія.

Ірина ЛУКАШЕНКО

майстриня з печворку

Ця техніка називається піца. Маленькі такі шматочки, зовсім маленькі, насипаються на тканину. Накриваються потім прозорою тканиною і вистібуються. І все. Спідничка така під ялинку. Закривається низ ялинки.

Комплекти для кухні, підставки під чашки, різдвяні чобітки, ковдри, листівки та навіть годинник. Будинок Ірини наповнений речами з печворку. А коли не залишилося жодного вільного куточку, вона вирішила прикрашати місто.

Ірина ЛУКАШЕНКО

майстриня з печворку

Перший раз я нарядила «Свободку», як тільки в Ужгород приїхала. Це на день клаптевого шиття. От просто самій у голову прийшло і я тоді не знала, що їх ще хтось одягає. Я тоді зшила їй таке пончо з квадратиків. Одягла їй через шию і написала записку, що це в червні місяці таке. Ось це було моє перше, але так спонтанно, сама вигадала.

Пані Ірина досить скромно оцінює свої роботи. Каже: не полюбляє виставки, адже її захоплює процес шиття.

Ірина ЛУКАШЕНКО

майстриня з печворку

Ви знаєте, в мене, напевно, нема такого прагнення до виставок. Я досить спокійно до них ставлюся, не виставляюся. Не вважаю свої роботи настільки художніми. Ну я інколи беру участь, якщо мені цікаво, але не дуже часто. Мені цікавіший сам процес.

Майстриня творить для задоволення душі та створення настрою. Її мрія нарешті здійснилась, вона займається улюбленою справою і дарує роботи друзям, uzhinform.com.