Історія життя примадонни Шарі Федак

Шарі Федак – одна з найвідоміших угорських актрис, примадонна свого часу. Народилася в закарпатському Берегові 26 жовтня 1879 року.

Протягом свого життя акторка мала нагоду виступати на кращих сценічних майданчиках того часу: в Народному театрі, Будапештському театрі комедії та Королівському театрі. Крім того, акторка тішила своїми виступами глядачів у Відні, Берліні, Парижі, Лондоні та Сполучених Штатах Америки. Вона була неперевершеною актрисою, але водночас володіла великим гумористичним хистом.

Навчалася в школі акторської майстерності Сіді Ракоші, яку успішно закінчила у 1899 році. Шарі Федак пощастило, вона одразу почала свою сценічну кар’єру в Угорському театрі. Першою роллю дівчини стала героїня Моллі з постановки під назвою «Гейші». Цікаво, що у 1932 році Шарі виступала також у театрі міста Ніредьгаза, що зовсім недалеко від її рідного краю.

Шарі Федак вважається найкращою примадонною оперети. Попри це, вона завжди була вкрай критичною до себе. Жінка не мала гарного голосу, але її танець зумів заворожити навіть королівську родину.

Для Шарі Федак не існувало неможливого: якщо для ролі потрібно було відрізати волосся – вона це робила, зіграти чоловічу роль – не проблема. Так, однією з найвідоміших ролей акторки став персонаж головного героя у однойменній виставі «János vitéz», де вона блискуче зіграла чоловіка. Саме після цього вона попросила у директора театру підвищення заробітної платні та частку від доходів із вистав. Шарі була сучасною жінкою, яких на той час в Угорщині було не так вже й багато. Саме вона однією з перших у місті придбала автомобіль.

Окрема історія стосувалася її особистого життя. Більше 10 років вона прожила з відомим драматургом та письменником Ференцом Молнаром. Їхній союз був плідним та успішним – він писав сценарії до фільмів, вона ж виконувала головні ролі. Однак колись велике кохання спаплюжили… Історіографи стверджують, що Ференц почав зраджувати Шарі з молодою актрисою, проте вона погодилася на розлучення лише за умови – чоловік має одружитися на ній, адже стільки років стосунків мають мати якесь узаконення. Так і сталося – вони одружилися, проте жили кожен своїм життям. Час для розлучення прийшов тільки через чотири роки, у 1926-му.

Янош Шепа, директор музею Берегівщини, протягом свого життя намагався дізнатися більше про відомих уродженців рідного краю, зокрема і про Шарі Федак. 40 років він присвятив збиранню відомостей про її життя та долю.

«Тільки 35 років я збирав вітально-поштові листівки із зображенням нашої Шарі Федак. Загалом їх вдалося знайти аж 220. Цікаво також і те, що в Європі немає такого актора чи акторки, кого б видавали на такій кількості листівок. Всі вони зберігаються у нашому музею в якості експонатів. Нещодавно я видав книгу, де не тільки зображені всі ці листівки, а й зазначено, кому вона надіслана, рецепт її улюбленого тістечка та резюме на чотирьох мовах – угорській, українській, англійській та німецькій. Крім того, я маю 24 музичні записи з голосом Шарі Федак – це все збиралося багато років. Також мені вдалося знайти її книгу під назвою «В дорозі», видану у 1928 році та підписану особисто Шарі Федак. Я пишаюся, що вона наша землячка», – додав Янош Шепа.

Однак, поряд із блискучою кар’єрою, Шарі Федак постраждала через свої політичні погляди та була змушена втекти до Відня. Там її арештували та засудили до двох років ув’язнення з конфіскацією всього майна. Завдяки поданій апеляції цей термін вдалося скоротити до восьми місяців. Після виходу з в’язниці вона не мала права грати в театрі протягом трьох років – так кар’єра Шарі Федак добігла кінця.

Жінка оселилася в маленькому містечку Ніредьгаза, біля Будапешту, де й доживала свої останні дні. 25 травня 1955 року велична Шарі Федак померла. Поховали жінку на цвинтарі Фаркашкерті.

До слова, минулого року в центрі її рідного Берегова встановили чудову скульптуру, присвячену саме Шарі Федак, авторства відомого Михайла Колодка. Розміщена вона одразу навпроти входу в Берегівський національний театр імені Дюли Ійєша.

У Берегові знаходиться й палац, що колись належав акторці. В радянський час у конфіскованому палаці розмістили дитячий садок санаторного типу, нині тут – єпископат Закарпатської реформатської церкви. На території палацу встановлено меморіальний пам’ятник на честь реформатських священників, репресованих сталінським режимом. Фасад палацу прикрашає пам’ятна дошка на честь власниці будинку Шарі Федак.

Вікторія КОПИНЕЦЬ