Легендарні велетні з минулого чудово адаптувались на Закарпатті та живуть на вулицях Ужгорода. Фото

Окремі з них можуть досягати віку 2000-3000 років, а висота доходить до 40 метрів, згадуються вони ще в Біблії, їх деревина застосовувалась під час будівництва Храму царя Соломона, також їх частка є в саркофазі єгипетського фараона Тутанхамона, а стилізований силует прикрашає герб та прапор Лівану – все це про Кедр ліванський (Cedruslibani). Палеоботаніки вважають, що ці дерева з’явились на нашій планеті ще 120 мільйонів років тому, хоча науковці припускають, що це могло бути і значно раніше, близько 240 мільйонів років тому. На своїй батьківщині дерева ростуть в умовах середземноморського клімату. В Україні клімат відчутно суворіший, тому адаптувались вони тільки у кількох регіонах України, серед яких Закарпаття та Крим. Особливо добре почувають себе  кедри на вулицях Ужгорода.

«Карпатському об’єктиву» вдалось поспілкуватись з фахівцями, які займаються дослідженням кедрів.

АдальбертРішко, дендролог, голова секції природньо-заповідного фонду ГО «Закарпатське товариство охорони природи» підсумував результати акліматизації кедрів на Закарпатті. Ці дерева були завезені в Ужгород в кінці 60-х років. Окрім обласного центру такі дерева зустрічаються ще в Мукачеві та дендропарку «Березинка». Згадується ще один екземпляр в селі Велика Бакта Берегівського району, що міг з’явитися там ще в 30-х роках. Поки він не досліджений і потребує детального опису. Дослідник наголошує, що кедри в нашому краї не тільки добре прижились, а й дають самосів. Цей факт говорить про те, що рослинам тут максимально комфортно і закарпатський клімат їм чудово підходить.

Також кедри на Закарпатті досліджує Михайло Біланич, завідувач сектором природи Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького. Він проводить анкетування та визначення видів окремих дерев цього роду, що потребує кропіткого вимірювання обхвату їх стовбура, приблизної висоти, довжини хвої, дослідження форми шишок, кольору крони і ряду багатьох інших параметрів. Як зазначає дослідник, в Ужгороді сьогодні більше двох десятків значних за розмірами дерев цього виду. Найбільший екземпляр знаходиться біля ректорату УжНУ. Дерево заввишки 22 метри росте неподалік перехрестя вулиць Шевченка та Гойди. Його стовбур в обхваті становить 3,6 метри.

Цікавий екземпляр кедру ліванського зростає біля готелю «Дружба» на вулиці Високій. Особливістю цього красеня є його унікальна форма «Пірамідальна» («Fastigiata»). В Ужгороді, поки що, відомий єдиний екземпляр цієї форми.

Ліванські кедри можна зустріти в різних частинах Ужгорода. Величні красені ростуть на площі Кирила і Мефодія (неподалік ТЦ «Україна»), в парку Святої Тетяни (поряд з будівлею ОДА), в Ротарі парку.

Особливою повагою ці дерева користуються в Лівані, де розташований Хорш-Арз-ель-Раб (укр. Божественний кедровий гай – Авт.). Цей унікальний куточок природи занесений до Світової спадщини ЮНЕСКО. Доступ туди обмежений і потрапити в гай можна тільки з особливого дозволу місцевої влади. Для мешканців Ужгорода все значно простіше – щодня можна бачити цю красу у вільному доступі, адже унікальні скарби природи зовсім поряд.

Станіслав Шух