18 червня

860 — руський флот князів Аскольда і Діра напав на Константинополь.

1583 — Перше страхування життя. У Лондоні Ричард Мартін застрахував життя Вільяма Гібсона на суму 383 фунти.

1637 — запорожці разом із донцями здобули турецьку фортецю Азов.

1651 — під час визвольної війни 1648—1654 р.р. розпочалася битва під Берестечком.

1709 — Зруйновано Чортомлицьку Січ.

1754 — закладено фортецю святої Єлисавети, пізніше — Єлисаветград, тепер — Кіровоград.

1782 — У Швейцарії зафіксований останній відомий випадок страти за чаклунство (страчена Ганна Гельді).

1815 — Наполеон програв битву при Ватерлоо.

1817 — У Лондоні відкритий міст Ватерлоо.

1837 — Іспанія прийняла нову Конституцію.

1881 — Відновлення «Союзу трьох імператорів». Імператори Німеччини, Австрії і Росії підписали таємну угоду, за якою члени союзу зобов’язали не надавати підтримки жодній державі при нападі на одного з членів союзу.

1889 — американець Річардсон запатентував дитячий візочок.

1917 — незважаючи на заборону військового міністра Росії Олександра Керенського, у Києві розпочав роботу 2-й Всеукраїнський Військовий з’їзд, у роботі якого взяло участь близько 2500 делегатів з усіх фронтів, флотів і флотилій, а також запасних частин. З’їзд ухвалив важливі постанови про детальний план українізації війська. Головою Українського Генерального Військового Комітету переобрано Симона Петлюру.

1918 — У Новоросійській бухті під керівництвом Федора Раскольнікова затоплено Чорноморський флот, щоб не віддавати його за умов Брестського миру.

1934 — заарештовано Романа Шухевича у зв’язку з вбивством міністра польського уряду Пєрацького (відплата за так звану пацифікацію).

1939 — у Каневі на могилі Тараса Шевченка відкрито йому пам’ятник.

1939 — У СРСР з еміграції повернулася поетеса Марина Цвєтаєва.

1940 — після капітуляції французької армії генерал Шарль де Голль заявив в етері Бі-Бі-Сі, що «програна лише битва, але не війна», і він з частиною армії евакуюється у Британію. Це стало сигналом для початку у Франції Руху Опору.

1946 — Проголошення Італії республікою.

1946 — Міністерство внутрішніх справ СРСР розробило докладний план максимального розгрому оунівського підпілля та його збройних формувань.

1956 — У радянських вишах обов’язковими дисциплінами стали діалектичний матеріалізм і історія КПРС.

1976 — проголошено незалежність Сейшельських Островів.

1991 — Верховна Рада УРСР видала постанову про святкування Дня незалежності України 24 серпня.

1996 — Україну прийняли до складу Конференції з роззброєння.

2000 — Львівська міська рада наклала заборону на трансляцію в громадських місцях російськомовних пісень.

2009 — запущений Lunar Reconnaissance Orbiter, космічний апарат НАСА з дослідження Місяця.

В цей день народились

1681 — Прокопович Феофан, (пом. 19.9.1736), український теолог, письменник, поет, ректор Київської академії

1799 — Вільям Ласселл, англійський астроном

1812 — Іван Олександрович Гончаров (пом. 1891), російський письменник, автор романів «Обломов», «Обрив», «Звичайна історія», циклу нарисів про навколосвітню подорож на фрегаті «Паллада».

1868 — Горті Міклош — контр-адмірал, останній головнокомандувач австро-угорського флоту (1918), правитель Угорщини (1920—1945) († 9 лютого 1957)

1845 — Шарль Луї Альфонс Лаверан (пом. 1922), французький фізіолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини (1907).

1869 — Кулжинський Сергій Миколайович, командир Окремої волинської кінної бригади, командир 4-ї Подільської кінної дивізії, начальник Кінної старшинської школи, інспектор кінноти Армії УНР, Генерального штабу генерал-хорунжий Армії УНР.

1881 — Олександр Митрофанович Пучківський, український отоларинголог (розстріляний НКВД)

1884 — Едуар Даладьє, французький політичний і державний діяч.

1889 — Сергій Рубінштейн, радянський філософ і психолог (пом. 1960 р.).

1902 — Барнет Борис Васильович, радянський кінорежисер, заслужений діяч мистецтв УРСР (пом. 1965 р.).

1915 — Леонід Іванович Чернов (пом.1990), український живописець, графік (Харківщина)

1918 — Франко Модільяні, економіст, лауреат Нобелівської премії.

1918 — Василь Забашта, український живописець, народний художник України.

1919 — Юрі Ярвет, естонський актор («Мертвий сезон», «Король Лір», «Соляріс»).

1926 — Аллан Сендідж (Allan Rex Sandage), американський астроном, що першим відкрив квазар (космічний об’єкт із неймовірно потужним випроміненням).

1920 — Вировий Микола Йосипович, (пом. 1993), заслужений журналіст України, публіцист, краєзнавець. Народився на Миколаївщині, в 1950 році переїхав у Скала-Подільську, де працював у районній газеті «Вільна праця». В 1959 році переїхав у Борщів, працював відповідальним секретарем районної газети «Надзбручанська правда» до 1992 року. Мав багато цікавих публікацій, збирав легенди, малював портрети відомих людей.

1928 — Плачинда Сергій Петрович, український письменник.

1929 — Юрґен Габермас, німецький соціолог.

1933 — Носсрат Пезешкіан, німецький невролог, психіатр та психотерапевт іранського походження. Засновник позитивної психотерапії.

1935 — Юрій Мефодійович Соломін, кіноактор («Ад’ютант його превосходительства», «Дерсу Узала», «Звичайне чудо», «Летюча миша», «ТАРС уповноважений заявити»). У свій час був міністром культури РРФСР.

1935 — Нечитайло Іван Якович — український прозаїк і поет (с. Огирівка Великобагачанського району на Полтавщині). Член Національної спілки письменників України з 1998 року.

1936 — Рональд Венетіан, 6-й президент Сурінаму

1937 — Жолобов Віталій Михайлович, льотчик-космонавт СРСР (1976), президент Аерокосмічного товариства України

1941 — Валентина Олександрівна Малявіна, актриса театру і кіно («Іванове дитинство», «Король-олень»).

1942 — Роджер Іберт, американський кінокритик і сценарист.

1942 — Джеймс Пол МакКартні, британський рок-музикант, співак і композитор, один із засновників гурту «The Beatles», керівник групи «Wings» (1971—1981).

1942 — Табо Мбекі, президент Південно-Африканської Республіки від 14 червня 1999 року по 20 вересня 2008.

1947 — Бернар Жиродо, французький актор, режисер і письменник.

1949 — Качинський Ярослав, польський політик, прем’єр-міністр Польщі (2006—2007)

1949 — Качинський Лех, польський політик, президент Польщі (2005—2010)

1952 — Ізабелла Росселліні, американська фотомодель і актриса («Смерть їй до лиця», «Голубий оксамит»).

1955 — Ізабель Аджані, французька актриса театру і кіно, володар двох вищих французьких кінематографічних призів «Сезар».

1963 — Даррен «Діззі» Рід (Darren «Dizzy» Reed), клавішник американського рок-гурту «Guns n’ Roses».

1964 — Кость Павляк, український бард, поет, письменник.

1964 — Рюмшин Андрій Васильович, депутат Верховної Ради АР Крим.

1966 — Курт Браунінг, канадський фігурист та хореограф, чотирикратний чемпіон світу і чотирикратний чемпіон Канади.

1974 — Вінченцо Монтелла, італійський футболіст, нападник.

1975 — Жамель Деббуз, французький актор (фільм Амелі).

1975 — Марі Жиллен, бельгійська акторка.

1976 — Алана Де Ла Гарза, американська акторка.

1976 — Максим Галкін, російський артист естради, пародист, телеведучий, співак.

1980 — Девід Ґвінтолі, американський актор.

1981 — Марко Штреллер, швейцарський футболіст.

1986 — Волокітін Андрій Олександрович, тричі чемпіон України з шахів у своїй віковій категорії (1997,1998,2001).

Цього дня померли

1037 — Абу-Алі Ібн Сіна (Авіценна), перський учений (нар. 980 р.).

1668 — Гетьман Іван Брюховецький в козацькому таборі біля Опішні

1924 — Едуардо Асевідо Діас (Eduardo Acevedo Díaz) (нар. 1851), уругвайський письменник і журналіст. Заклав підвалини національного уругвайсього роману.

1928 — Руаль Амундсен (Roald Engebreth Gravning Amundsen) (нар. 1872), норвезький полярний дослідник, мандрівник та першовідкривач, який першим досяг Північного полюсу.

1936 — Максим Горький, російський радянський публіцист, письменник.

1952 — Юхим Дмитрович Боголюбов (нар. 1889), українсько-німецький шахіст.

1974 — Жуков Георгій Костянтинович, радянський полководець і державний діяч, Маршал Радянського Союзу

1974 — Ширлі Гріффіт, американський блюзовий музикант

1981 — Іванов Віктор Михайлович, український кінорежисер, сценарист, письменник.

1993 — Гончар Іван Макарович, український скульптор, історик, графік, маляр, етнограф.

2010 — Жозе Сарамаґо, португальський письменник, нобелівський лауреат 1998 року