Кохання, народжене в новорічну ніч

Історія наших героїв – практично сценарій до кінофільму. Іван та Діана закохалися в новорічну ніч. Сьогодні вони вже молода сім’я. А тоді ніхто б і не подумав, що так складеться…

Але почнемо з самого початку. Іван, молодий програміст, який уже добре заробляв на свої 24 років, познайомився з колегою по роботі Мирославом та його молодшою сестрою Діаною, і дуже швидко знайомство переросло в справжню дружбу. Іван спочатку не сприймав дівчину всерйоз, адже їй виповнилося тільки 17 років, і на його думку, вона була ще дуже юною для стосунків. А от Діана відразу звернула увагу на гарного молодого чоловіка, що видався їй серйозним, цілеспрямованим та дуже щирим. Але, як справжня жінка, не подала жодного знаку чи натяку. Мирослав одразу почав сватати молодшу сестру за Івана, але той почервонів і не вимовив ні слова, а Діана образилася на брата й розплакалася.

Дуже багато спільного поєднувало нових друзів: подорожі на велосипедах, гори, пікніки на свіжому повітрі десь коло річки, далекі прогулянки, кількаденні виїзди на природу з ночівлею в палатках і т. д. Були й добре продумані маршрути: їздили по гриби на Воловеччину, разом підкорювали Говерлу, збирали лікарські трави для спільних чаювань зимніми вечорами на Перечинщині та Великоберезнянщині, відвідували тематичні фестивалі по всьому Закарпаттю.

Кілька років тому Мирослав і Діана запросили Івана та інших своїх друзів на святкування Нового року. Зібралися, усе закупили й винайняли будиночок на Рахівщині на кілька днів. Там гуртом прибрали ялинку, яка росла просто коло будинку, а далі хлопці зайнялися дровами для каміна та мангалу, щоб потім спекти шашлик, а дівчата готували все до столу.

І ось, як у казці, у новорічну ніч Іван «краще придивився» до Діани, а вона до нього. За словами хлопця, «тієї ночі зірки на небі стали так, як нам було треба». «Магія новорічної ночі», як зауважила Діана, «торкнулася їхніх сердець і вже не відпустила». Сидячи біля каміна, вони говорили про все на світі, ніби щойно познайомилися. Брат Діани, Мирослав, підходив до них кілька разів, щось питав, але вони ніби не чули його. Хтось із друзів кинув фразу: «Не турбуйте закоханих!» Усі посміхнулися і вже більше не чіпали їх. А вони й далі говорили та дивилися одне на одного…

Уже на ранок Нового року Іван тримав Діану за руку й не хотів відпускати її ні на мить. Пара переживала, що скаже Мирослав, але той тільки посміхався й нагадав їм про їхнє знайомство та свої спроби «засватати» сестру. Той Новий рік молода пара пам’ятає як щось дійсно магічне.

Різдво святкували спочатку в Івана вдома з батьками, а далі пішли колядувати до Діаниних батьків.

А вже через півтора року зіграли весілля. Звичайно, Мирослав був за свідка, бо «він нас посватав». Іван саме так обґрунтував свій вибір. Молодята одразу почали жити окремо, а через рік із хвостиком народився синочок, якого назвали на честь хресного та «свата» Мирославом. Хресний був такий щасливий, що трохи забагато «святкував» і впав та зламав руку, коли повертався додому. Цю подію вже кілька років обговорюють сім’ями і завжди сміються. Адже Мирослав практично ніколи не вживав алкоголь.

Іван та Діана вже розповідали маленькому синові про їхню «магію новорічної ночі». Хресний тато також розказує маленькому тезкові про те, як він передбачив кохання та весілля його батьків ще задовго до «того» Нового року.

Юрій КОПИНЕЦЬ