4 червня

907 — Завершення періоду правління в Китаї династії Тан

1070 — перша письмова згадка про сир Рокфор

1286 — Королівство Єрусалимське було об’єднане під владою короля Кіпра Генріха II

1500 — Київ, згідно з Магдебурзьким правом, був звільнений від усіх торгових мит

1630 — Тарас Трясило під Переяславом розгромив поляків на чолі з Конецпольським

1664 — Новий Амстердам перейменували на Нью-Йорк

1665 — Іспанська королева Марія Анна Австрійська (Mariana de Austria) підписала указ про перейменування Розбійничих островів (так названих Фернаном Магелланом) на Маріанські

1771 — Данський мореплавець Вітус Йонас Берінг відкрив Аляску

1775 — 4-5 червня (за іншими даними 15-16 червня) за наказом Катерини II російські війська під командуванням генерала П.Текелі зруйнували Запорізьку Січ

1865 — в американському штаті Огайо скоєно перше в історії пограбування поїзда

1874 — відбулися перші загальні збори Товариства ім. Т. Г. Шевченка

1916 — почався наступ Південно-Західного фронту (так званий Брусиловський прорив)

1921 — у Франції вперше представлено парфуми «Шанель» («Chanel № 5»)

1942 — почалась битва за атол Мідуей, одна з найнерівніших битв 2-ї Світової війни

1944 — частини 5-ї армії США війська вступили в Рим

1946 — Хуан Перон став президентом Аргентини

1954 — Прем’єр-міністри Франції та В’єтнаму Жозеф Ланьє і Буу Лок підписали у Парижі договір «про повну незалежність В’єтнаму»

1973 — новітній радянський сверхзвуковий пасажирський літак Ту-144 потерпів катастрофу під час демонстративного польоту на авіасалоні в Ле Бурже. Літак загорівся в повітрі, впав і вибухнув, весь екіпаж загинув.

1989 — акція протесту на майдані Тяньаньмень в столиці Китаю, Пекіні, була жорстоко придушена танками, загинуло сотні громадян.

1989 — залізнична катастрофа біля Уфи — найбільша в СРСР. Під час проходження двох пасажирських потягів відбувся вибух паливно-повітряної суміші, яка утворилася в результаті аварії на трубопроводі, що проходив за 900 метрів. Загинуло 575 чоловік (за іншими даними — 645), поранено понад 600

1992 — Дата прийняття герба Казахстану

В цей день народились

470 до н. е. — Сократ, грецький філософ (†399 до н. е.).

1694 — Франсуа Кене, французький економіст (†1774).

1704 — Бенджамін Хунцман, англійський винахідник (†1776).

1738 — Георг III, Король Великобританії (†1820).

1744 — Патрік Фергюсон, шотландський офіцер і автор проекту гвинтівки (†1780).

1801 — сер Джеймс Пеннеторн, англійський архітектор (†1871).

1807 — Михайло Козакович, поет, член гуртка «Руська трійця» (†1877).

1848 — Кароль Лянцкоронський, польський мистецтвознавець, колекціонер, письменник (†1933).

1863 — Владислав Городецький, київський архітектор польського походження, автор «Будинку з химерами» та костелу святого Миколая у Києві

1877 — Панін Михайло Микитович, український живописець (†1963).

1879 — Алла Назимова, американська актриса театру та кіно.

1821 — Аполон Майков, російський поет (†1897).

1903 — Євген Мравінський, російський диригент.

1907 — Розалінд Расселл, американська акторка (†1976).

1907 — Кирило Діденко, український скульптор (†1984).

1909 — Олександр Ільченко, український письменник, сценарист.

1910 — Крістофер Коккерелл, англійський винахідник, конструктор судна на повітряній подушці.

1916 — Роберт Ферчготт, американський біохімік, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 1998 року.

1929 — Каролос Папульяс, грецький політик.

1941 — Василь Литвин, український кобзар.

1941 — Клаус Міхаель Грюбер, німецький оперний режисер і актор.

1966 — Чечілія Бартолі, італійська співачка.

1966 — Нік Кіпреос, канадський хокеїст.

1975 — Анджеліна Джолі, американська актриса.

1976 — В’ячеслав Кернозенко, український футболіст.

1978 — Костянтин Калмиков, український хокеїст.

1985 — Еван Лайсачек, американський фігурист.

1985 — Шолін Ігор Миколайович

1985 — Лукас Подольскі, німецький футболіст.

Цього дня померли

1615 — Тойотомі Хідейорі, самурайський полководець.

1680 — Токуґава Іецуна, 4-й сьоґун сьоґунату Едо.

1798 — Джакомо Казано́ва, італійський авантюрист, мандрівник і письменник.

1848 — Неофіт Бозвелі, болгарський священик.

1872 — Станіслав Монюшко, польський композитор.

1875 — Іларіон Макаріополський, болгарський священик.

1876 — Абдул-Азіз, султан Османської імперії.

1923 — Анучин Дмитро Миколайович, російський вчений&-географ, антрополог, етнограф і археолог.

1934 — Раптанов Тимофій Олексійович, ерзя-мордовський прозаїк, журналіст.

1953 — Степан Баран, український (галицький) громадсько-політичний діяч, публіцист, адвокат, дійсний член НТШ.

1958 — Гавріл Кацаров, болгарський археолог.

1984 — Червоніщенко Іван Григорович, український поет.

1941 — Вільгельм II Гогенцоллерн, кайзер Німеччини та король Прусії.

2008 — Герасимов Іван Олександрович, генерал армії СРСР, український політик.

2009 — Лев Броварський, український футболіст і футбольний тренер.

2015 — Плющ Леонід Іванович, український математик, дисидент, правозахисник.