З любов`ю до землі: хустянин Михайло Рущак більше 10 років займається органічним землеробством

Нинішня весна видалася пізньою. У такий час зазвичай на Хустщині весняно-польові роботи вже завершуються. Але цього разу через дощі і холодну погоду веснувати масово люди розпочали після 15 квітня. Тож у ці весняні дні працьовиті краяни активно трудяться на своїх городах, наділах, закладаючи основу майбутнього врожаю.

Адже кожен господар, вкладаючи власну працю та з кожним роком використовуючи врожайніші сорти сільгоспкультур, ефективніші засоби захисту рослин від шкідників та хвороб, хоче отримати якнайбільше продукції зі свого клаптика землі. Однак не всі женуться за високим врожаєм, для деяких головним пріоритетом є саме якість, екологічність власноруч вирощеної продукції, тому вони й запроваджують на своїх ділянках органічне землеробство.

Одним із таких прихильників органічного землеробства є хустянин Михайло Рущак. Історик за фахом, він ніколи надто не переймався любов`ю до землі, замолоду навіть не любив на ній працювати, просто зрідка допомагав мамі. Однак все змінилося, як до рук потрапило видання Володимира Мегре “Анастасия” та серія книг “Звенящие кедры России”. Ось тоді й прийшло розуміння, що до матінки-землі, яка у всі часи була годувальницею людей, потрібен зовсім інший підхід – бережливий, без шкоди довкіллю. З 2006 року, захопившись вирощуванням екопродукції, чоловік заснував у Хусті клуб органічного землеробства, і тепер не лише сам дістає задоволення від процесу і від результату свого городництва, а й навчає цього інших.

“Ми всі із землі взяті і в землю підемо. Земля – це все, це наше життя, наше майбутнє, тому нам треба її шанувати й берегти, й вона віддячить тим самим. Але людство не хоче цього розуміти, пропагуючи плоди науково-технічного прогресу, й тим самим програмуючи себе на самознищення, – переконаний пан Михайло. – Адже ні для кого не є секретом, що у всьому світі суцільна хімізація сільськогосподарського виробництва, масове застосування синтетичних мінеральних добрив, отрутохімікатів, інтенсивні агротехнології спричиняють руйнування родючого шару ґрунту і найціннішої її складової — гумусу, ведуть до погіршення умов життєдіяльності, зменшення чисельності корисних ґрунтових організмів. Внаслідок цього родючість земель суттєво знизилась, а витрати на виробництво продукції щораз зростають. До того ж якість продуктів харчування погіршується через вміст шкідливих отрутохімікатів, нітратів, генетично модифікованих організмів (ГМО). Вирощені за інтенсивними технологіями продукти, до складу яких входять ГМО, все частіше є причиною алергічних, онкологічних, хронічних системних захворювань тощо. І що найнебезпечніше — такі продукти та різні синтетичні наповнювачі особливо шкодять дітям і молоді, окрім інших захворювань призводять до безпліддя. Синтетичні міндобрива та пестициди не забезпечують зростання врожаю, а навпаки, призводять до отруєння, погіршення якості грунту, зниження родючості. Про це щораз нагадують лікарі, гігієністи, екологи. Небезпека ще й у тому, що в Україні проблеми генетично модифікованих організмів законодавчо не врегульовані, нема незалежного об’єктивного контролю за виробництвом та якістю продукції.

Усе це спонукало мене задуматися, бо маю дітей, онуків, і мені небайдуже їхнє здоров’я. Тому на своїх 9 сотках землі, де також розташована хата, росте фруктовий сад, вирішив власноруч вирощувати городину без хімікатів, використовуючи органічне землеробство із грунтозахисною системою обробітку грунту”.

Так, за словами Михайла Рущака, з допомогою ЕМ-технології можна досягти високих результатів у землеробстві, не порушуючи природного балансу. Уперше ця технологія стала відомою в Японії 25 років тому. Японський учений Теро Хіча зумів створити складний комплекс із корисних бактерій (більше 80 видів), які назвав “ефективними мікроорганізмами”, звідси й назва “ЕМ”.

Серед результатів при застосуванні ЕМ-технології: підвищення врожайності без застосування хімічних добрив й отруто-хімікатів, прискорення дозрівання плодів на 10-15 днів, підвищення вмісту вітамінів у плодах, прискорення утворення гумусу. Органічні відходи перетворюються в компост за 1-2 місяці. Нейтралізуються неприємні запахи, які виникають при гнитті органіки. Використання безвідходної технології обробки ґрунту забезпечує природну пухкість родючого прошарку до глибини 60-80 см.

Так, стереотипи важко ламати, вважає мій співрозмовник, але ж відомо, що здоров’я — це результат нашого способу життя. Його можна зберегти, якщо дихатимемо чистим повітрям, вживатимемо якісну, здорову їжу і чисту воду. Усе це нам дає земля, тому потрібно тільки навчитися правильно поводитися з нею. Приміром, щоб прискорити відновлення родючості ґрунту, найперше треба відмовитися від перекопування та оранки, бо після цього гине вся жива біомаса ґрунту, яка саме і створює шар родючого гумусу. Важливим є процес мульчува́ння — вкривання поверхні ґрунту соломою, перегноєм тощо для захисту ґрунту від пересихання й перегрівання. Для прискорення процесу переробки ефективним є використання ЕМ-препаратів.

Дотримуються послідовники органічного землеробства і графіку сівозміни. “Якщо сіяти одне і те ж, рослини вибиратимуть із грунту одні і ті ж речовини, – пояснює Михайло Рущак. – Маємо спеціальну літературу, де розписано, яку культуру після якої найкраще висаджувати. Практикуємо і сумісні посадки – розташування на одній грядці різних культур, шкідники яких не терплять сусідства одне одного і взаємно знищуються (наприклад, морква і цибуля) “.

Загалом, землероб-органіст із Хуста переконаний: для того, щоб вести господарство за методами органічного землеробства, не потрібно закінчувати університети. Треба просто спостерігати за природою, жити з нею в гармонії і керуватися принципом: не нашкодь собі, ближньому та природі. А ще пам`ятати: найвищого врожаю не можна досягати будь-якою ціною, адже вона може виявитися занадто високою для людства!

Богдана КЛЕКНЕР