Сакури і сакурята в Перечині – помилуватися є чим

Цими теплими весняними днями Закарпаття потонуло у рожевому цвіті декоративної японської вишні. Міста міряються сакурами: у кого більше дерев, чиї краще цвітуть.

Замовлю слово про перечинські екзоти. Як кажуть місцеві, побзерати є на што.

Перші сакури бачимо по вулиці Ужгородській, біля школи-інтернату та музичної школи. Звідси розпочинається сакурова алея, закладена два чи три роки тому. Пролягає до райвідділу поліції. Висаджено понад 200 деревцят.

Перечинець Юрій Шейко на своїй сторінці у мережі Фейсбук написав: «… Коли вийшов на центральну магістраль (вул. Ужгородську), то був приємно вражений тим, що маленькі деревцята сакур заявили про свою естетичну принаду скромними, але щиро ваблячими ніжно-рожевими суцвіттями. І подумалось: якщо ми, мешканці, з увагою та турботою поставимось до збереження цих юних саджанців, то років через п’ять ця траса стане дійсно окрасою міста».

Ці сакурята за декілька років буятимуть у всій красі – і до ворожки не ходи.

Старі поодинокі сакури ростуть біля друкарні, на території дитячого садку «Теремок», податкової, на кількох обійстях перечинців, біля адмінбудівлі суду та прокуратури. До речі, саме тут найбільше люблять фотографуватися місцеві та гості міста.

Біля КП «Комунальник» росте найстаріша перечинська сакура. Розлога, щороку пишно цвіте. 68-річна пані Анна каже, що дереву понад 50 років. Жінка зізналася, що хоча їй і важко ходити, але заради такої краси у цю весняну пору любить ходити містом пішки, по хліб, у справах, до церкви.

На площі Народній також можна помилувати око і зробити селфі на фоні рожевих хмар.

Тетяна Грицищук, фото автора