Великодній дарунок хресної мами – від щирого серця своїми руками

Колись на Великдень хрещені батьки обов’язково дарували своїм похресникам писанку чи крашанку, які символізують життя, адже саме вони – духовні батьки – були присутні при хрещенні дитини й пережили таїнство, початок нового життя.

На жаль, з плином часу давні традиції потроху почали відходити, і на заміну пасхальним яйцям «маточки й нанашки» стали дарувати малечі так звані шоколадні «кіндери». Однак не всі. Приємно, що сьогодні навіть серед молодого покоління таки трапляються творчі особистості, які не те, що просто перебирають від наших предків давні традиції, вивчаючи символи та орнаменти свого краю (у кожного регіону вони, як знаємо, були різні), а додають до традицій писанкарства авторські елементи, цим самим тільки збагачуючи багатовікові традиції. Так, поряд із відомими здавна мальованками, крапанками та дряпанками сучасні майстрині вдаються до різноманітних експериментів: викладають орнамент з бісеру, висушеного насіння, ниток… Такою креативністю відзначається й наша героїня, майстриня з Хуста Анна Анишинець. Маючи з чоловіком Сашком 8 похресників і чудову традицію вручення великодніх подарунків, жінка придумала свою техніку створення пасхальних яєць. Каже, методика надзвичайно проста, адже полягає в обмотуванні яйця вузькими атласними стрічками, та похресники в захваті від різнокольорових мотанок. А ще вони дуже пишаються, що їхня хрещена мама власноруч створила подаровану красу, а не придбала, як більшість сучасних жінок, десь на ринку чи в якомусь модному бутику.

«Звичайно, любов до декорування великодніх яєць у мене з’явилася ще в дитинстві. Добре пам’ятаю ту нескладну, але надзвичайно приємну церемонію обвивання яйця листям, травами, фарбування у відварі лушпиння цибулі. Особливо трепетними були хвилини розписування пасхального яйця, коли в писанку вкладаєш частинку своєї душі та серця, коли кожен листочок дбайливо виводиш власними руками. Без сумніву, це своєрідний ритуал, який готує нас до найголовнішого християнського свята», – ділиться спогадами майстриня.

Однак писанки – дуже тендітні атрибути Великодня, тому якось на свято, помітивши розпач одного із похресників – у хлопчика випадково декороване яйце вислизнуло з рук на тверду підлогу й розбилося, – творча хустянка задумалася над тим, аби створити яйце-мотанку. І ось уже два роки цю практичну ідею успішно втілює в життя на радість малечі.

За словами Анни, техніка обмотування надзвичайно проста і за бажанням її може освоїти будь-хто, адже не потребує неабиякої майстерності, головне – творити в доброму настрої, вкладаючи у витвір усю душу й любов до своїх похресників. За допомогою гарячого клею жінка обліплює пінопластове яйце атласною стрічкою, потім зі стрічки іншого кольору робить квітки й декорує ними верх і низ мотанки, посередині оздоблює витвір також квітковим орнаментом. Часто використовує мереживо, камінчики, каже, їх особливо полюбляють дівчатка.

«Хоча навіть у цій простій справі є свій маленький секрет, – зізнається майстриня. – Роботу треба починати з кінця яйця, а дійшовши до середини, відрізати стрічку. Техніка подібна до обмотування яйця ниткою. А ще важливо любити свою роботу й не поспішати. Місце з’єднання стрічок зазвичай підперезую бантиками: рожевими – для дівчаток, блакитними – для хлопчиків».

Та не тільки дорогих похресників тішить майстриня ексклюзивними великодніми подарунками, уже хорошою традицією для неї стало радувати своїх рідних і друзів різними атрибутами світлого свята Воскресіння Христового, так званими елементами декору. Вміє талановита жінка створювати ще одну чудову прикрасу – пасхальний віночок, який можна повісити на вхідні двері або ж покласти на стіл під час свят.

Із шматка пінопласту Анна вирізає кільце діаметром 20–25 сантиметрів. У крамничках купує пучки декоративного кольорового «сіна», різного діаметру декоративні кулі з ротангу, квітки, пінопластові яйця та великодніх іграшкових курочок. Родзинкою пасхального віночка є дбайливо засушені квіти.

«Пінопластове кільце обгортаю тканиною з яскравим візерунком або широкою стрічкою і закріплюю за допомогою голки з ниткою чи силіконового пістолета. Зверху розміщую декоративне «сіно», поверх нього внизу кільця прикріплюю гарячим пістолетом гілку живої верби. Решту декору розміщую в довільному порядку. Із атласної стрічки роблю об’ємний бант і прикріплюю його зверху кільця. Для прикраси використовую засушені квіти та стрічки», – розповідає майстриня.

Великодній віночок Анна Анишинець виготовляє близько двох годин. Позаду робить петлю, аби декоративну прикрасу можна було повісити на цвях.

А ще для своїх маленьких похресників креативна хустянка творить великодні гніздечка з верби, таку собі декоровану домівку для іграшкових курчат. У ній також є засушені квіти, що так смачно пахнуть літом, травичка й малесенькі яйця. Каже, малеча надзвичайно радіє таким подарункам. А їй, хрещеній, удвічі приємніше, бо зараз у магазинах пропонують величезний вибір великодньої атрибутики, але ж набагато цікавіше вигадати і втілити щось своє, ексклюзивне. А головне – вплести в подарунок любов з домішками позитивної енергетики та побажаннями міцного здоров’я й добробуту люблячій родині.

Богдана КЛЕКНЕР