Де заховані золоті скарби Карпат

Що ж сьогодні відомо нам про мінералогію золота Українських Карпат?

По-перше, назвемо вже згадувані нами золотоносні райони цього регіону (див. рис. 10): Берегівський і Вишківський – корінне золото у вулканітах неогену; Рахівський — корінне золото у метаморфічних породах; Чивчинський — розсипне золото в конгломератах соймульської світи (крейда) та четвертинних відкладах; Верховинський, Перечинський та Чернівецький – роз сипне золото у четвертинних відкладах; Яблунівський — розсипне золото в конгломератах слобідської світи (міоцен) та четвертинних відкладах; Нижньоворотський – розсипне золото у відкладах палеогену.

А тепер розглянемо їхню геологічну специфіку. Берегівський та Вишківський райони добре відомі завдяки Берегівському поліме- талічному й Мужієвському золотому родовищам. їм притаманна розмаїтість мінеральних типів золотого зруденіння: золото-кол- чедано-поліметалічний, золото-поліметалічний, золото-кварц-гематитовий, золото-кварц-барит-каолініт(дикіт)-гідрослюдистий тощо. В останньому зруденінні найбільше багатогранників золота. Рудні тіла мають різноманітну форму: жили й прожилково- вкраплені зони, штокверки тощо. Золоте зруденіння локалізується в середньому й верхньому горизонтах ліпаритових туфів. Більшість рудних тіл залягає у пірокластичних породах. J1. 3. Скакун (1994 р.) розрізняє такі основні типи золотоносних руд: 1) піритові — розмір золотин < 0,001 — 0,05 мм (проба золота 595 – 800); 2) галеніт-сфалеритові й галеніт-сфалерит-піритові — < 0,001 — 0,05 мм (595 — 780); 3) англезит-кварцові – 0,005 — 0,1 мм (650 – 790); 4) кварцові неперекристалізовані – 0,005 — 0,01 мм (650 – 800); 5) кварцові перекристалізовані — 0,05 — 1,0 мм (700 — 880); 6) глинисто-кварцові – 0,005 — 1,0 мм (740 — 880). Вміст вільного золота в цих рудах змінний – від 40 до 90 %, найбільше його у пере кристалізованому кварці. У перших трьох типах руд мінералами-носіями золота є пірит, галеніт, сфалерит, англезит і кварц, у трьох останніх – кварц і гетит.

Рис. 10. Основні золотоносні райони Українських Карпат: 1 — Берегівський; 2 — Вишківський; З — Рахівський; 4 — Чивчинський; 5 — Верховинський; 6 — Яблунівський; 7 — Перечинський; 8 — Нижньоворотський; 9 — Чернівецький

Особливо цікаве золоте зруденіння, яке зв’язане із зонами інтенсивного метасоматичного заміщення в ліпаритових туфах верхнього горизонту, тобто залягає у верхівці рудоносної товщі, утворюючи штокверки. Самородне золото тут парагенетичне з кварцом і баритом, друзові агрегати яких можна часто спостерігати в пустотах і тріщинах. Воно асоціює також з каолінітом, дикітом, гідрослюдами, алунітом, гідроксидами заліза й марганцю, реліктовими сульфідами. Різноманітна морфологія золота – куби й кубооктаедри, їх зростки, прості та складні двійники (п’ятірники), дендрити й дендритоїди, виділення неправильної форми. Розміри золотин у межах 0,1 — 10 мм; проба — від 600 до 850; внутрішня будова дуже неоднорідна. За названими особливостями мужієвське золото – типовий представник цього мінералу з молодих (неогенових) малоглибинних родовищ, аналогічний румунському золоту.

У Рахівському та Чивчинському районах знайдено доаль- пійське золоте зруденіння, що залягає в метаморфічних породах фундаменту — нижньобілопотокського й верхньоділовецького комплексів, які становлять основну частину розрізу на північному заході Мармароського масиву. В межах Українських Карпат більш поширені породи діловецького комплексу, метаморфізовані в умовах зеленосланцевої фації й найбільш сприятливі для золотого зруденіння. Саме в породах цього комплексу майже повсюдно спостерігаються прояви самородного золота (Сауляк, Білий Потік, Великий та Малий Банський, Тукало, Ясенів та ін.) з різним зру- денінням: марганцеворудним, колчедано-поліметалічним, золото- кварцовим і золото-кварц-карбонатним. Два останні типи зру деніння мають найважливіше значення. їх виявлено в рахівській частині Мармароського масиву. Основна золоторудна мінералізація — це кварцово-жильні утворення й численні лінзовидні прошарки. Самородне золото асоціюс з піритом, піротином, сфалеритом, галенітом, арсенопіритом, халькопіритом, кварцом, кальцитом, доломітом, анкеритом, гематитом, гетитом, лепідо- крокітом, іноді з телуридами свинцю й срібла (алтаїтом і геситом). Самородне золото має розміри переважно 0,25 – 0,5 мм, іноді до 3,0 мм, форма найчастіше неправильна, але трапляються кристали окгаедричного й кубооктаедричного габітусів та їх зростки. Проба золота досить мінлива – у межах 750 — 950. За особливостями геологічного положення, складом і властивостями зо-лота, низьким вмістом сульфідів рудопрояви в метаморфічних породах Карпат відносяться до малосульфідної золото-кварцової формації середніх-великих глибин.

Читайте також: Місця, де можуть бути заховані скарби

В Українських Карпатах широко розповсюджені різновікові розсипні рудопрояви золота. Найдавніші з них виявлено в крейдяних теригенних породах (конгломератах соймульської світи) Мармароської зони (Чивчинський район), більш молоді – у палеогеновому фліші (Нижньоворотський район) і міоценових моласах (конгломератах слобідської світи) Передкарпатського прогину (Яблунівський район), зовсім молоді – у четвертинних відкладах Чивчинського, Верховинського, Яблунівського, Перечинського й Чернівецького районів. За даними В. В. Грицика, деякі розсипні рудопрояви в цьому регіоні можуть мати промислове значення. Самородне розсипне золото Карпат переважно дрібне (від 0,1- 1 мм, іноді до 3 мм), має різні форму й ступінь обкатування, пробу, внутрішню будову. Більш-менш ясна картина щодо походження чивчинського розсипного золота, яке виглядає найбільш рудним і, мабуть, зв’язане з корінними рудопроявами Марма- роського масиву.

Уявити собі все розмаїття морфології самородного золота Українських Карпат допоможуть читачеві численні ілюстрації в атласі, нові дані стосовно його хімічного складу наведено в табл. 5. Знати повний хімічний склад золота дуже важливо, бо, як вважають дослідники, його проба й певні елементи-домішки в ньому є не тільки індикаторами регіональних геохімічних особливостей золотої мінералізації, а й надійними показниками формаційної належності рудних утворень.

Таблица 5. Хімічний склад золота Українських Карпат

У карпатському золоті за допомогою електронного мікрозонду встановлено багато елементів-домішок. Але, аналізуючи дані цих досліджень, зазначимо, що крім Ag, Hg, іноді Сu, Рb, Аs, вміст інших домішок часто не перевищує межі похибок методу. Тому будемо вважати, що найхарактерніші домішки в карпатському золоті — це срібло, мідь й ртуть.

Наявність домішок ртуті в золоті з багатьох районів Ук-раїнських Карпат дещо несподівана, хоча раніше ртуть у золоті й амальгама золота були зафіксовані в рудопроявах Яблунівського району. Найбільший вміст цього елемента встановлено в розсипному золоті з алювію р. Білого Черемошу (коса Надія). Серед досить високопробного золота з цього розсипища спостерігаються низькопробні золотини із значним вмістом ртуті (Аu – від 46,91 до 59,13, Аg – від 33,73 до 42,62, Hg — від 1,06 до 5,39 %). Зауважмо, що Й у високопробному золоті цього розсипища підвищений вміст ртуті (близько 0,46 %). Через те, що домішка ртуті властива епітермальному низькопробному золоту, можна зробити припущення щодо існування в Українських Карпатах окремого джерела (альпійського чи післяальпійського) низькопробного золота. У Чивчинському та Верховинському районах раніше вже знаходили таке золото, притаманне молодим ендогенним утворенням. Досить низькопробне золото зустрінуте (потік Маскотин) також у зоні дроблення флішових відкладів рахівської світи (крейда), але ртуть у ньому зафіксована тільки на межі похибки. Отже, можна припустити, що в розсипище Надія цей мінерал поступає з кількох джерел з різним за складом золотом. Згадаймо, наприклад, що кіновар знаходили в Мужієвському родовищі, в конгломератах соймульської світи й алювії верхоріччя Білого Черемошу.

Читайте також: Де на Закарпатті шукати скарби?

Помітний вміст ртуті в золоті спостерігається і в інших районах Українських Карпат (родовище Мужієвське, рудопрояв Сауляк, розсипище р. Тур’я та ін.). Можливо, цей елемент має епігенетичне походження, коли на ранні золотовміщуючі руди могла накластися пізня ртутоносна мінералізація. Щодо інших домішок, то такі з них, як Те (до 0,09 %), Си (близько 0,10 %),

Fe (близько 1,20 %) вже зазначалися як характерні для епітермального золота Берегівського району.

Гора Берегівська, Мужієвське родовище, розріз

Розглядаючи результати визначення проби самородного золота Українських Карпат, передусім зазначимо, що наші дані на великому фактичному матеріалі підтвердили результати попередніх досліджень стосовно правомірності виділення давнього високопробного (830 – 980) золота, що належить до малосульфідної зо- лото-кварцової формації середніх-великих глибин. Окрім того, вчені вважають, що в деяких районах (особливо Чивчинському) разом із давнім золотом можливе знаходження молодого золотого зруденіння.

Мужієвське золотопо ліметалічне родовище в Закарпатті є одним із найбільш вивчених геологічних об’ єктів України. Недавно львівські мінералоги навіть склали так звані мінералогічні карти цього родовища. До речі, історія мінералогічного картування досить давня. Воно було передвісником сучасних геологічних карт. Адже перші карти з геолого-мінералогічною інформацією, по суті, були мінералогічними. Прикладом давньої мінералогічної карти є єгипетська «Карта золотих рудників», вік якої — близько 3300 років. Що ж зображено на мінералогічних картах Мужієвського родовища?

Читайте також: Давні монети Закарпаття: від кельтів до угрів

Це є просторово-часова мінералогічна модель родовища, яка показує розподіл різних золотих, срібних і полі металічних руд у межах об’єкту, послідовність їх утворення, місце рудопідвідних каналів тощо. З карти добре видно, що це є типове епітермальне родовище з сильними просторовими варіаціями всіх основних параметрів рудних тіл, їхнього мінерального складу і типів метасоматичних змін порід. Карти супроводжуються фактичним матеріалом у вигляді банку даних, колекцій препаратів, проб руд, зразків мінералів.

Мінерал, зб. Львів, ун.-ту. – 1995. – № 48, – вип. 1.

Як зазначає відомий знавець мінералогії Карпат львів’янин О. І. Матковський, наявний фактичний матеріал свідчить про широкий розвиток золотого зруденіння в Українських Карпатах та його неабиякі перспективи. Заслуговує на увагу не тільки Рахівський район, а й Чивчинський, де поширені зеленосланцеві породи діловецького комплексу, сприятливі для розвитку золотої мінералізації. Потребують продовження пошуково-розвідувальні роботи на розсипне золото в межах Чивчинського, Верховинського, Нижньоворотського та Яблунівського районів, де вірогідне виявлення родовищ золота серед четвертинних і давніших тери генних відкладів. Спеціального вивчення потребують також зо лоторудні прояви Вишківського району, не все ще з’ясовано в Берегівському районі. Карпатські гори у величному мовчанні бе режуть свої скарби, надто повільно розкриваючи допитливому оку таємниці своїх надр.

dragkamni.com.ua