Господиня із Хустщини вирощує індичок і каже, що це вигідно

Марія Дида із села Модьорвш, що на Хустщині, має незвичне хобі. Якщо її односельці не уявляють домашнє господарство без курей, то вона – без індичок. Дивних пернатих жінка розводить не для продажу, а для власних потреб та втіхи. Вони їй настільки подобаються, що наразі в її хазяйстві майже п’ять десятків птахів.

Усе почалося з пари «турецьких курей»

Подвір’я пані Марії – справжній пташиний двір. З підсобних приміщень доносяться різноманітні голоси. У ґаздівстві 53-річної жінки три великі свині, коза, п’ять десятків курей, 45 індичок, собаки та коти.

– Індичками захоплююся давно. Першу пару привіз чоловік Іван з іншої області, уже навіть не пам’ятаю звідки. Самиця є дуже хорошою мамою й незабаром висиділа перших пташенят, тож поволі пернатих ставало дедалі більше, – ділиться думками господиня.

З її слів, самиця може висидіти за один раз 21–23 курчат, і якщо добрий самець, усі малюки вилуплюються здоровими.

– Догляд за індичатами непростий. Перші кілька місяців вони досить слабкі. Утім існує кілька народних премудростей, яких варто дотримуватися, аби пташенята швидше розвивалися. Як тільки вони вилупляться з яєць, їхні лапки потрібно змастити спиртом, тоді пташа не боятиметься роси. До того ж перші 2–3 місяці індичатам треба давати їсти пір’я цибулі та часнику, – розповідає Марія Дида. – Годувати протягом перших двох тижнів потрібно кожні дві години, пити вони не вміють одразу, тому їхні дзьобики слід занурювати у воду. Їхня перша їжа – це домашній сир, варені яйця та кукурудзяна крупа. У борошно підмішую чорний мелений перець. Це сприяє стимулюванню роботи кровотворних органів, адже у спеції міститься мідь. Про зелень у раціоні ніколи не треба забувати, аби збалансувати раціон вітамінів та білків. До речі, індичка може висидіти і курчат, і качат, і гусенят.

Господиня також стверджує, що в перші дні життя в індичат поганий зір, тому в пташнику має бути добре освітлення, а корму радить багато не давати, бо пташенята його затоптують. Підстилку рекомендує часто змінювати, аби вона була сухою та чистою.

Смачна дієтична екзотика

Якщо в Америці індичка – символ Дня подяки, то на Хустщині – просто смачна страва для всієї родини. До слова, називають індиків у Модьоровші пульками.

– Певну частину птахів залишаю на розведення, інших – з’їдаємо. У мене двоє дітей та шестеро внуків, родина чимала, – зізнається пані Марія. – Птицю ріжу самотужки. Сама ж її обпарюю, обскубую пір’я та готую. М’ясо індика – делікатес, воно вважається дієтичним, у ньому міститься багато корисних речовин, серед яких вітаміни (А, групи В, С, Д та інші – їхній склад залежить від сорту м’яса), мікроелементи, необхідні для правильного функціонування органів і систем організму людини: залізо, марганець, магній, йод, кальцій і калій, сірка і фосфор та багато інших. Крім того, воно багате на фолієву кислоту.

Тому Марія Дида часто готує рідним індичатину й люб’язно ділиться улюбленими рецептами.

– Моїм домашнім дуже подобається випечена індичка. Для цього тушку фарширую лимоном, наповнюю морквою та цибулею. Крім того, м’ясо можна протягом тривалого часу зберігати в морозильній камері. А ще готую паштети. М’ясо нарізаю, солю, додаю перцю й поміщаю в банки. На дно кладу лавровий лист, кріп, перець горошок. Вливаю води і варю протягом чотирьох годин на слабкому вогні, або запікаю три години в печі на дровах. Банки ставлю на деко й постійно доливаю воду. Готову продукцію зберігаю в погребі, – каже господиня з Хустщини.

Жінка охоче ділиться набутими знаннями з усіма бажаючими, заявляє, що магазинне м’ясо сумнівної якості, тому краще вирощувати птицю вдома і їсти натуральну продукцію.

– Догляд за індичками непростий, роботи з ними чимало, зате я впевнена, що рідні їстимуть не просто смачну, але й вирощену в домашніх умовах продукцію, – розмірковує ґаздиня. – У перспективі мрію збільшити пташине поголів’я, і хочеться мати якомога більше однодумців.

Хоч на подвір’ї пані Марії і галасливо, та цікаво спостерігати, як поважно походжають індики, як дбайливо кличуть до себе самок і як бігає довкола молодняк.

– Царські птахи повинні багато гуляти. На свіжому повітрі, на волі вони і швидше зростають, і несуться краще, – наголошує Марія Дида.

Марина АЛДОН