12 березня

1229 — закінчення VI хрестового походу: згідно з мирним договором між султаном Египту аль-Камілом і імператором Священної Римської імперії Фрідріхом II Гогенштауфеном, Єрусалим, Назарет і Віфлеєм передано хрестоносцям в обмін на мир.

1241 — монгольські війська на чолі з ханом Субедеєм штурмом оволоділи укріпленим Верецьким перевалом в Карпатах.

1365 — герцог Рудольф IV заснував Віденський університет.

1496 — євреїв вигнано зі Сирії.

1633 — польський король Владислав IV затвердив Петра Могилу митрополитом Київським і Галицьким.

1812 — у Каракасі стався землетрус, який знищив місто та забрав життя 20 тисяч осіб.

1910 — футбольна збірна Англії розгромила команду Франції з рахунком 20:0. Нападник Дей забив 11 голів.

1913 — Канберра стала столицею Австралії.

1917 — у Петербурзі відбулася 20-тисячна українська маніфестація під національними прапорами.

1922 — Грузія, Вірменія та Азербайджан сформували ЗРФСР, федеративну республику, що згодом ввійшла до складу СРСР.

1923 — після анексії Польщею Східної Галичини РНК УСРР надіслала ноту протесту урядам Англії, Італії та Франції.

1928 — під час пленуму ЦК КП (б) У Лазар Каганович оголосив наркома освіти Олександра Шумського лідером українського буржуазного націоналізму.

1934 — в Естонії відбувся державний переворот. Було накладено заборону на всі політичні партії, диктатором став Костянтин Пятс.

1938 — Австрію приєднали до Німеччини (аншлюс).

1940 — закінчилася радянсько-фінська війна. СРСР не вдалося зробити Фінляндію радянською республікою.

1947 — президент США Гаррі Трумен висунув зовнішньополітичну програму («Доктрина Трумена»), згідно з якою Америка готова надавати допомогу усім «вільним народам» проти загрози комунізму; Туреччина та Греція отримували термінову допомогу.

1965 — в УРСР студенти Київського університету імені Тараса Шевченка (67 студентів стаціонару з 125) написали заяву до керівництва університету та Міністерства освіти з вимогою відновити на роботі шанованого ними викладача факультету журналістики Матвія Михайловича Шестопала, якого звинуватили в українському буржуазному націоналізмі. Серед організаторів заяви були Юрій Пархоменко, Яким Пальчик, Михайло Скорик, Станіслав Усенко. Студентів підтримали київські журналісти та деякі викладачі, зокрема працівник Укррадіо Віктор Полковенко із однодумцями. Вони також написали заяву на підтримку Шестопала, яку адресували в ЦК КПУ як випускники факультету журналістики. Студенти в коридорі, в аудиторіях протестували. Через кілька днів радіо «Свобода» передало інформацію про заворушення студентів-журналістів у Київському університеті. На підписантів листа стали тиснути, щоб вони познімали свої підписи, усіх, хто не погодився, потім відрахували з університету «за поведінку, не гідну радянського студента» — щоправда, з дозволом працевлаштування. Студентів виганяли з університету, а журналістів «опрацьовували» в парткомах. Серед декількох десятків із них тиск витримали лише троє: Віктор Полковенко, Степан Колесник і Володимир Творинський.

1968 — Маврикій здобув незалежність.

1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Кубою.

1999 — Чехія, Польща та Угорщина вступили до НАТО.

2000 — Папа Римський Іван Павло ІІ привселюдно вибачився за гріхи Католицької Церкви перед людством.

2004 — наказом голови Держкомспорту Росії В. Фетисова кіберспорт у Росії (вперше у світі) став офіційним видом спорту.

У цей день народились

1386 — Асікаґа Йосімоті, 4-й сьоґун сьоґунату Муроматі.

1685 — Джордж Берклі (George Berkeley), англійський філософ, представник суб’єктивного ідеализму, єпископ в Клойні (Ірландія; †1753).

1728 — Антон Рафаэль Менгс, найбільший німецький живописець епохи класицизму.

1824 — Густав Роберт Кірхгоф, німецький фізик.

1863 — Вернадський Володимир Іванович, український вчений, основоположник геохімії, біогеохімії, радіогеології, творець вчення про біосферу, її еволюцію і перетворення під впливом людини в ноосферу (сферу розуму), перший президент Академії Наук України (†1945) ;

1881 — Мустафа Кемаль Ататюрк, засновник сучасної турецкої держави (†1938).

1889 — Ніжинський Вацлав Хомич, видатний киянин, провідний танцюрист і балетмейстер трупи Сергія Дягілєва, власної трупи в Лондоні.

1909 — Пятрас Цвірка, литовський радянський письменник (†1947).

1914 — Лідія Компанієць, українська поетеса та сценарист.

1922 — Джек Керуак, американський письменник, поет, один із засновників і яскравий представник покоління бітників у літературі (†1969).

1925 — Гаррі Гаррісон (Harry Maxwell Harrison), американський письменник-фантаст.

1928 — Едвард Олбі, американський драматург, п’ятиразовий лауреат Пулітцерівської премії.

1939 — Аркадій Сєвєрний, співак, виконавець шансону, романсів.

1940 — Варфоломій I (Димитріос Архонтоніс; Δημήτριος Αρχοντώνης) ), Патріарх Константинопольский.

1942 — Цюпа Юрій, письменник, журналіст, головний редактор газети «Хрещатик».

1945 — Скіпальський Олександр, генерал, директор Інституту геополітики й економічних досліджень.

1946 — Лайза Мінеллі, американська кіноакторка та співачка.

1949 — Валерій Матюхін, художній керівник ансамблю «Київська камерата».

1956 — Стів Гарріс, ідейний лідер і бас-гітарист гурту «Iron Maiden».

1963 — Ігор Баронов, письменник

Цього дня померли

1631 — Йов Борецький, письменник-полеміст, київський митрополит, перший ректор Київської братської школи.

1898 — Піроцький Федір Аполлонович, український інженер, винахідник першого у світі трамваю на електричній тязі.

1925 — Аверченко Аркадій, гуморист, письменник, журналіст, видавець (*1881).

1930 — Алоїс Їрасек, чеський письменник (*1851).

1942 — Вільям Генрі Брегг, англійський фізик, президент Лондонського королівського суспільства (1935–1940 рр.), основоположник рентгеноструктурного аналізу, лауреат Нобелівської премії 1915 року (*1862).

1950 — Генріх Манн, німецький письменник-реаліст (*1871).

1955 — Чарлі Паркер, американський джазовий альт-саксофоніст, засновник стилю бі-боп (* 1920).

1999 — Ієгуді Менухін, американсько-британський скрипаль і диригент (*1916).

2003 — Стецько Ярослава Йосипівна, українська політична діячка, журналістка, дружина Ярослава Стецька. Співорганізатор Червоного Хреста УПА, жіночої мережі і юнацтва ОУН.

2010 — Мігель Делібес Сетьєн, іспанський письменник.

2015 — Террі Пратчетт, письменник (*1949).