Закарпатка Катерина Головач створює величезні писанки у стилі Фаберже

Закарпаття здавна славиться своїми майстрами та майстринями, які вміють перетворювати звичайні речі на справжні витвори мистецтва. Особливо це відчувається напередодні Великодня – одного з найважливіших християнських свят, коли традиції, символи та народна творчість переплітаються у яскравих барвах. У кожному куточку краю можна зустріти людей, які бережуть і переосмислюють давні ремесла, додаючи до них власне бачення, фантазію та душу.

Саме такою майстринею є Катерина Головач із Хуста. У вільний від роботи час вона створює великі декоративні великодні яйця у стилі Фаберже. Її вироби вирізняються вишуканим декором, складними композиціями та витонченими деталями. Для роботи майстриня використовує дерев’яні заготовки, які декорує у техніці декупажу, доповнюючи їх декоративними елементами, металевими прикрасами, орнаментами та різноманітними матеріалами. Кожна така писанка – це поєднання традиційної символіки, сучасних технік і щирої любові до творчості. Більше про свої вироби і свої захоплення умілиця розповіла «Карпатському об’єктиву».

Писанки, що народжуються з натхнення

Історія захоплення Катерини Головач великодніми яйцями почалася кілька років тому. Спочатку це було просто цікаве хобі – бажання спробувати себе у рукоділлі та створити щось особливе для власної оселі. Проте з часом це заняття переросло у справжню творчу пристрасть.

«Я завжди любила щось майструвати власними руками. Мені подобається процес створення, коли з простих речей народжується щось красиве. Але саме писанки стали для мене особливими. У них є символіка, духовний зміст, святкова атмосфера, – розповідає майстриня «Карпатському об’єктиву». – Найбільше мене завжди надихали декоративні яйця у стилі Фаберже – знамениті витвори ювелірного мистецтва, які у свій час створювали для найбільш заможних родин. Їхня вишуканість, багатство деталей та витонченість форм стали своєрідним орієнтиром. Коли вперше побачила такі яйця на одній із виставок, коли була у Празі, мене вразила їхня краса. Я подумала: а чому б не спробувати зробити щось подібне, але у декоративному варіанті? Так і почалася моя історія з великими великодніми яйцями».

Усьому хустянка вчилася сама, шукаючи доступну інформацію у мережі. Весь час експериментувала. Щось виходило зразу, щось не вдавалося. Та з часом роботи ставали все більш довершеними і гарними.

«Для основи виробів використовую спеціальні дерев’яні заготовки, які купую окремо. Далі починається складний і водночас дуже творчий процес декорування. Працюю найчастіше у техніці декупажу. Це – спосіб прикрашання поверхні за допомогою спеціальних серветок або паперу з малюнками. Після нанесення зображення робота тільки починається. Додаю різноманітні декоративні елементи: металеві рамки, орнаменти, підставки, перлини, фактурні деталі та інші матеріали. Усе це створює ефект старовинного, розкішного виробу. Хочеться, щоб яйце було на вигляд об’ємним, багатим і водночас гармонійним», – пояснює майстриня.

Окрім стилю Фаберже, Катерина експериментує й з іншими декоративними напрямами. Серед них – вінтаж, класичний великодній стиль, а також ніжні весняні композиції з кроликами, квітами та пастельними кольорами.

«Я люблю різні стилі. Іноді хочеться зробити щось більш розкішне, з великою кількістю декору, а іноді – навпаки, ніжне і легке. Тому кожна писанка виходить особливою, – зізнається вона. – Над одним виробом працюю від кількох годин до кількох днів. Найпростіша робота може зайняти приблизно п’ять-шість годин. Але якщо писанка має багато деталей, кілька етапів фарбування і декору, тоді процес може тривати два-три дні. Потрібно дати висохнути фарбі, лаку, приклеїти декоративні елементи, все акуратно оформити».

Катерина зізнається, що кожна писанка для неї – як окрема історія. Перед тим, як почати роботу, обов’язково налаштовується духовно.

«Перед створенням писанки я завжди молюся. Для мене це важливо. Великоднє яйце – це символ життя, відродження, віри. Тому хочеться, щоб у роботі була добра енергетика, – стверджує хустянка.

Від ідеї до готового виробу: процес, натхнення і плани

Кожна писанка, яку створює Катерина Головач, починається з ідеї. Інколи це може бути випадково побачене зображення, старовинний орнамент або навіть відтінок кольору, який надихає на нову роботу. Майстриня зізнається: перед тим як розпочати процес, вона довго продумує майбутню композицію.

«Я спершу уявляю, якою має бути писанка. Думаю, який буде фон, який малюнок, які декоративні елементи підійдуть. Інколи навіть відкладаю роботу на день-два, щоб остаточно зрозуміти, як вона має виглядати. Спочатку заготовку потрібно підготувати: відшліфувати, заґрунтувати і пофарбувати у потрібний колір. Далі починається робота у техніці декупажу. На поверхню акуратно переносять спеціальні зображення. Це можуть бути великодні сюжети, кролики, квіти, орнаменти або ніжні весняні композиції, – переконує закарпатка. – Після цього додаю об’ємні декоративні елементи. Саме вони створюють той ефект розкоші, який асоціюється зі стилем Фаберже. На писанках з’являються металеві рамки, декоративні орнаменти, перлини, намистини, рельєфні візерунки та інші прикраси».

Кожна деталь має своє місце, тому процес потребує терпіння і точності. Катерина зізнається: інколи доводиться кілька разів змінювати розташування елементів, щоб композиція виглядала гармонійно.

«Буває так, що вже майже все готово, але відчуваєш, що чогось бракує. Тоді додаю ще одну деталь або змінюю кольори. Інколи маленький елемент може повністю змінити вигляд виробу», – каже вона. – Великдень – дуже світле і тепле свято. Коли починаєш готуватися до нього, одразу з’являється особливий настрій. Хочеться створювати щось красиве, святкове, щоб прикрасити дім».

Попри те, що умілиця створила вже багато декоративних яєць, серед них є один виріб, який вона вважає особливим.

«Мабуть, найцікавішою для мене була писанка з декоративною рамкою і ніжним великоднім сюжетом із зайчиком. Там було дуже багато деталей, і я довго працювала над нею. Але результат мене справді порадував, – згадує Катерина. – Саме складні роботи часто приносять найбільше задоволення, адже у них вкладено більше часу, сил та фантазії.

У майбутньому майстриня планує і надалі розвиватися у цьому напрямку.

«Я постійно думаю про нові вироби. Можливо, спробую ще інші стилі або більш складні композиції. Хочеться, щоб кожна нова робота була особливою, – переконує хустянка. – Мрію створити ще більші декоративні яйця з більшою кількістю деталей і незвичайних елементів. Думаю, що попереду загалом ще багато незвіданого що потрібно опанувати. А поки що тішуся, що моє звичайне захоплення для мене перетворитися на справжню творчість».

Марина АЛДОН