Рей Браун-молодший: від Елли Фіцджеральд до Ужгорода – історія, яка триває

Набережними Ужгорода неспішно крокує людина, чий голос добре знають поціновувачі джазу в різних куточках світу. У маленькій кав’ярні він сидить поруч із дружиною, смакує ароматною закарпатською кавою і зовсім не привертає до себе уваги. Скромний, відкритий, без пафосу – перехожі навіть не здогадуються, що поруч із ними артист світового рівня, жива легенда.

Журналістка «Карпатського об’єктива» зустрілася з Реєм Брауном-молодшим – Реймондом Метьюсом Брауном, американським джазовим і блюзовим співаком, сином легендарних Рея Брауна та Елли Фіцджеральд. Народжений 13 серпня 1949 року в Нью-Йорку, він змалку жив музикою: співав, грав на барабанах, згодом почав писати пісні та опанував фортепіано. Сьогодні ж його життя тісно переплелося з Україною – завдяки дружині Наталії, яка родом з Енергодара.

Між спадком і власним шляхом

Вирости у родині, де музика – не просто мистецтво, а спосіб життя, – водночас і благословення, і випробування. Рей не заперечує цього: «Так, я погоджуюся. Це справді так», – каже він спокійно. Його шлях не назвеш простим. У кар’єрі були різні етапи, зокрема й участь у музичних проєктах: «Було шоу в Лас-Вегасі. Воно тривало приблизно два з половиною місяці. Це був дуже цінний досвід». Про джаз Рей говорить як про живу матерію: «Кожен жанр розвивається – джаз так само. Є багато підвидів навіть у межах однієї жанрової системи». Музика для нього – не лише професія, а стан душі: «Коли займаюся своїми справами, слухаю одну музику. Коли гуляю – іншу. Це і джаз, і рок, і реп». «Рей дуже любить класичну музику», – підказує дружина музиканта Наталія. Попри світову кар’єру, він уміє бачити прості радощі: «Щиро розсмішити мене може життя. Воно і є найважливішим жартом». Його життя – це постійний рух. Джазмен мав великі турне, виступав у різних країнах і містах. Україна ж з’явилася в його житті у 2012 році: «Я багато їздив світом. У 80-х мав три турне. В Україну почав приїжджати до Наталії з 2012 року – між контрактами, на півтора-два місяці, а згодом залишився тут майже на постійно». Саме тоді доля звела його з Наталією: «Ми познайомилися на круїзному лайнері. Вона працювала у складі класичного квартету. А разом почали жити після 2018-го – тоді мешкали в Запорізькій області», – пригадує Рей. Їхня історія – не лише про музику, а й про тепло людських стосунків. «Він завжди мене смішив. Цим і підкорив», – усміхається Наталія. «Знає безліч жартів, дуже позитивний і життєрадісний». Сам Рей говорить про дружину з ніжністю: «У Наталії чудове серце. І головне для мене те, що вона дуже вірна і завжди дбає про інших».

Їхнє життя разом – це поєднання культур і звичок. «Рей доволі вибірковий у їжі, – сміється Наталія. – Йому ближчі гамбургери, кола, фастфуд». «У подорожах я завжди знаходжу місця, де можна поїсти. Іноді й сам готую», – додає співак. І, як виявляється, готує він із душею: «В Енергодарі Рей влаштовував для моїх подруг тематичні обіди. Ми обирали кухню – мексиканську чи японську, і він усе готував».

Так, серед набережних Ужгорода у простих розмовах і чашці кави відкривається інший Рей Браун – не лише легенда сцени, а людина, яка цінує простоту, гумор і близькість.

Музика, люди і світ без кордонів

Світ Рея – це передусім люди. «У мене є друзі в США, Ізраїлі, Японії, Німеччині», – каже він. Творчість з’явилася у його житті дуже рано: «Я почав жити сам, коли мені було більше 20 років. Хотів розвиватися як окрема особистість. Переїхав у Вашингтон, грав у рок-н-рольних гуртах. Ми багато гастролювали: виступали в Аризоні, Монтані, Північній Дакоті, у Маямі, Юті, – пригадує співак. – Писати музику – це перше, що я почав робити. А ще грав на ударних і співав. Але коли просто співаю – відчуваю більше свободи. До речі, були часи, коли я хотів бути стендапером». Іноді музика дарує і смішні ситуації: «Був у нас кумедний момент. Ми мали концерт у Житомирі. Я сиділа на балконі, а поруч зі мною – декілька жінок. Вони ділилися враженнями. І одна з них сказала: «Ой, він нас усіх задовільнив». Я так сміялася. Рей має справді гіпнотичний голос», – сміється Наталія. Попри популярність, в Україні він часто залишається непомітним: «Мені тут подобається. Єдиний дискомфорт – мовний бар’єр. Більшість людей не знають, хто я, тому можу спокійно гуляти». Іноді, зізнається, його навіть трохи бояться – через зріст і статуру. «Але так само буває і в Америці», – додає Рей.

Викладати музику він не прагне: «Я проводив майстер-класи, але для цього потрібно багато терпіння». Водночас Рей із цікавістю відкриває для себе Україну: «На початку мого приїзду в Україну мене здивувало, що взимку дівчата носять спідниці і високі чоботи», – сміється музикант.

Особливе місце у його житті займають спогади: «У нас було декілька котів. У Енергодарі був котик, який дожив до 20 років. Простий, рудий, якого я називав Братом. Але його звали Персиком». Із теплом згадує і родинні історії: «У дитинстві в мами був пудель. Він спав із нею і завжди будив, коли я повертався пізно. Справжній зрадник», – жартує Рей. Дитинство серед легенд залишило глибокий слід. У їхньому домі бували близькі друзі мами, зокрема Мерилін Монро, Луї Армстронг, Френк Сінатра, Оскар Пітерсен, приходили й інші відомі гості. З особливою повагою Рей говорить про матір: «Мама багато працювала, вивчала пісні, була спортивним фанатом. Могла бути суворою». Один випадок він пам’ятає все життя: «Коли я був тінейджером, мав концерт на острові біля Лос-Анджелеса. Ми добиралися туди на поромі. Там була дуже відома рок-н-рольна команда, один із учасників якої був Джеф Пек, інший – Ерік Клептон. Я поїхав туди з другом. Мама купила квитки, знала, куди ми їдемо. Концерт починався об 11 вечора, повернувся я о першій ночі. І мені дуже влетіло за це. Але наступного дня мама вибачилася».

Попереду в Рея Брауна-молодшого нові тури Європою та Ізраїлем. Але Ужгород залишати надовго не планує. Творчість для нього – це постійний пошук: «Кожна пісня має свою особливість. Я можу взяти джазову класику і зробити її у новоорлеанському стилі».

Його історія – це шлях між континентами, сценами і культурами, де музика завжди була головною мовою, а людяність – найважливішою нотою.

І сьогодні цей світовий артист знаходить натхнення не лише у великих сценах, а й у простих речах – прогулянках Ужгородом, тихих розмовах і річці, що спокійно тече поруч.

Аня МАТІ