Анекдоти (Сторінка 44)

Казала'м синови - не бери жону з вариша, они слабі й худі, бери з села, они сильні. Узяв з села і шо? Каждий динь товкла мене і його.

Іде урок. Маленький Лоціко нияк ся не навчить додавати числа. – Но, попробуєме щи раз, – говорит учитель. – До трьох додати вусям – йсе значить… – Я не знаву. – Лоціко, ну уяви собі: ти найшов у лівому жебі три гривні, а в правому – вусям. Ісе зна...

У маршрутці Василь уступив місто старуй ясновидящуй бабці. А она му каже: - Дякуву! Ти, хлопче, іщи ся насидиш.

- Вжек пув рока, як записалася на фітнес. І нич, ніякого з того хосна. - Што будеш чинити? - Завтра пуйду туда лічно. Узнаву, у чому діло!

Бобер увидів мисливця і спознав на його голові свого пропавшого стрика.

Самий паскудний динь – 30 децембра. Повний холодильник їдіння, а нич кивати не мож – вто на завтра… А щи майгурше 1 януара – і випивки, і закуски море, а нич не лізе!

Анекдот дня

- Куме, ба што’сьте такі розстроєні? - Мене вчора вугнали гет зі стриптиз-клубу. - За што? - Я стриптизерці 50 гривню в будігови задів. – ??? - Копійками…

Перше правило закарпацьких дітий! 5 грудня требало боти католиком, а 18-го – православним.

– Тютко, дяку за подарунок! – Ниє за што, Свєтко! – Та я і сама вижу, ож ниє за што, айбо мамка казали подякувати.