Анекдоти (Сторінка 43)

У спортивному бовті: – Дайте ми лижі. – Який у вас розмір ноги? – 46–47. – Чоловіче, на фраса вам тоті лижі?

Йсе бізуно бов рік пацкана: – сиділи в нірках; – тягали їжу домів, там її і гризли; – помітивши людину, ховалися; – переносили інфекцію.

– Мамко, а ко муй нянько? – Дід Мороз! – А вто як?! – Як, як?! Прийшов вночи, зробив подарок, і булше го нико не відів!

Зять звідає тьощу: – Ви в шахи вмієте грати? – Кіби!.. Кіби я вміла, то нигда-шуга не отдала би королеву за коня!!!

Їду на роботу. Ковзько, поперед мене лексус з написом «Продаєся». Їду і думам: «Лем би не купити».

– Кохана, што ти подарити на Новий рук? – Йой, милий, тадь не знаву… – Дубрі, даю тобі щи єден рук на роздуми.

Ану ж повічте: квітанція за дуставку сніга щи никому не прийшла??

– Любко, я прийшов ся мирити… – Удойшов! – Пак я з коньячком… – Пудойшов!

Пуслінні слова, які учув Термінатор у закарпатському селови: – Куме, тадь у ньому міді даз 50 кіло!

Но, уже і децембер настав. А ви цілий рік - викинь йолку, викинь йолку...