Анекдоти (Сторінка 36)

– Штефане, ваша корова случайно не курить? – Та де, нє. – Товди у вас хлів горить…

– Синочку, чому ти знову не хотів спати в садочку? – Я хотів, мамо! Але вихователька так хропіла, що я не годен був заснути...

– Няньку, а куда діваєся бузьок пусля того як принесе дитину? – Но як, куда? Обратно у гаті!

Жінка с маленьким дітваком стріла на вулиці свою файну цімборку, каже малому: – Гріша, поцюлюй тьотю. – Нє, мамко. – Гріша, шо’м тобі повіла! – Мамко, нє. – Пак чом не хочеш цілювати?! – Нянько вчора хотів її поцюлювати й достав по писку!

– Мойша, поїхали обручалки купиме. – А не рано? А кідь я передумаву. – Золото все ся пригодить, переплавиш собі на зуб. – Який щи зуб?! – Котрій я ти вуб’ю, кідь передумаш!

– Анцю, учора твій Юрко, хвалився мому Микулови, ош він за нуч вусям раз бирує. – Не слухай ти дурниць! Ото він туда – сюда рахує.

Юре, ти у кого брав мнясо?-У твого любася (пофігльовав ґазда) ——-О Господи, та Мигаль, што мнясом торгує?!

Чоловік до жінки: – В нас гроші є? – Нема. – Як нема? Я вчора тобі усю зарплату віддав! – У мене є, а в нас НЕМА!

Дав Іван жоні єден динь припочити. Урайбав цуря, наварив істи, похарив, закітився з худобов, повчив з дітьми уроки.. ліг у постіль, молиться: Господи, оби жона щи хоть секса не захотіла…

Знаєте, куме, кіби я знав, ож так довго буду носити тоту маску, то нигда, шуга, не дав бим тулько грошей за передні зуби…