Анекдоти (Сторінка 29)

Альо, міліція, исе Аньця з Горбка. У мене з машини украли руль, педалі, магнітофон... а нє, нє, всьо нормально. Я просто на задньоє сідєніє сіла, перебачте ня. Вто я пусля вчорашнього…

На гостині: А вы то самі удкіть будете? Та я хоть удкіть! Хоть із погара, хоть із горняти, вы лем наливайте!

Доктор, у мене болить пичунка. Ви п’єте паленку? П’ю, айбо вто не помогать!

В селі жиє бабка, 89 року. Купуву юй хліб, молоко, даколи чекушку... А она ми нись каже: Інтересно, ко ми буде то всьо куповати, як ты умреш?

Як казав муй дідо, обідити жону може всьо! Даже нич!

Йовшка поміряв на перст обручальноє кольцо і нараз такуй почуствовав, як оно му здавило шию.

Пусля 30 року шлюбу я зрозуміла, ож мене любить лем моя свекруха. Она єнна, ко бов проти нашої свальби.

Тепер діти луплять дверима, а мама просить: «Іди їж». Моя мама би вибила тоті двері, а я летіла би’м на кухню, і не факт, ож їсти!

Алло, ісе Закарпаття ФМ? Айно, ви в прямому ефірі! А мене і в супермаркеті чувуть? Айно, по всюй области, говоріть. Володьку, ісе мамка, не купуй крумплі в бовті, бо нам бабка з села привезла!

Коли няньо удкрив свуй 15-ручний коньяк на ювілеї нашого дідика і поняв, ож там чай... поздоровлення такі зазвучали, што даже наш сусід собі дашто з того у блокнотик записав…