«Морські цигани» – зникаючий народ

Народ Баджо – зникаючий народ. Їх неспроста називають «морськими циганами». Вони народжуються у морі, у них немає паспортів і громадянства. Молодше покоління, так само як і старші члени племені, не можуть дати відповідь на питання «Скільки вам років?».

Всі вони щасливі діти моря і сонця.

Тисячі років вони постійно кочують з місця на місце тільки не по суші, а по просторах Індійського океану між Малайзією, Індонезією та Філіппінами, на човнах під назвою «Льопа-Льопа». Пристаючи до берега лише для того, щоб зібрати дрова, набрати питної води, продати рибу та поховати своїх мерців. Деякі з них живуть в будинках на палях.

Представники цього народу можуть пірнати на глибину до 30 м без акваланга – так що їх барабанні перетинки часто порвані.

Риболовля – їх основне джерело доходу, тому діти, не досягнувши навіть 5-річного віку вже починають ловити морських мешканців. У Баджо немає шкіл, так що все своє життя малеча зайнята промислом. Часи змінюються, і все більше і більше представників цього народу переселяються на сушу. Часто уряди різних країн намагаються примусити «морських циган» до цього, оскільки в пошуках риби вони постійно порушують кордони.

Але стає очевидним, що таким чином Баджо втратять свою культуру і побут. Чере те, що частина народу потроху переселяється на сушу – в нетрі, ті із них, хто залишається в морі, змушені конкурувати з великими рибальськими суднами, що змушує їх пірнати все глибше і глибше.

Підготувала Анна Пащук