Єдина скульптура Святого Миколая на Закарпатті – у Перечині. Фото

Родзинка Перечина – скульптура та відкрита каплиця Святого Миколая, установлена по вулиці Садовій, за кілька метрів від центральної дороги й римо-католицького костела св. Августина.

Фігура улюбленця дітвори та покровителя Перечина заввишки зі 130 см зроблена з бетону.

5 грудня 2016 року каплицю освятили настоятелі римо-католицького, греко-католицького та православного (Київського патріархату) храмів міста. Того дня урочисто відкрили першу ялинку Перечина. Відтоді традиційно 5 грудня, напередодні Мікулаша, сюди приходить Святий Миколай і роздає діткам подарунки, запалюють вогні першої ялинки. Малеча читає вірші, співає відому пісню «Ой хто-хто Миколая любить». Стартує цикл Новорічно-Різдвяних свят, який триває аж до 21 січня.

Територія каплиці облаштована, встановлені лавка, ліхтар, насаджено вічнозелені декоративні кущі. Сюди люблять завітати батьки з дітками. Вихователі дитсадків та школи-інтернату проводять екскурсії для своїх вихованців. Приходять і гості та туристи міста, роблять фото на згадку. Люди запалюють свічки, лампадки, моляться, просять у святого допомоги. Як не прикро констатувати, але біля каплички розпивають алкогольні напої, курять цигарки, кидають просто на землю порожні пляшки та недопалки.

Ініціатором установлення каплички став місцевий житель Андрій Скрип. З ним зустрілася кореспондент «Карпатського об’єктива». Він охоче розповів, як з’явилася ідея, яких зусиль довелося докласти, аби задум втілити в життя.

– Наша родина живе по Садовій. Батько нещодавно помер, світла йому пам’ять. Мама дуже побожна. Вона говорила мені: «Як би добре було, аби по Садовій з’явилася своя капличка Пресвятої Богородиці». Я подумав, що в Перечині є декілька капличок Божої Матері й жодної Святого Миколая, який є покровителем міста. У двох найбільших парафіях – православній та греко-католицькій – на Миколи храмове свято, – зауважив Андрій Васильович.

Чоловік почав думати, як і де встановити капличку Миколаю Чудотворцю. То був 2015 рік. Місце для відкритої каплички погодили з мерією. На той час Андрій Скрип був депутатом Перечинської міської ради.

– Для виготовлення фігури треба було декілька тисяч доларів. Знайомі звели мене із греко-католицьким священником з Ужгородщини, який замовляв скульптури для Великого Березного. На жаль, не можу пригадати його імені. Він дав мені номер телефону майстра зі Львова. Той запропонував бюджетний варіант – скульптуру з бетону. Вартість – 10 тисяч гривень. Я замовив роботу й почав ходити по людях збирати гроші. Мав розмову з настоятелями місцевих церков, після чого в храмах установили скриньки для пожертв. До благородної справи долучилися жителі вулиць Садової, Ломоносова, мої знайомі з Ужгорода та села Оріховиця. Вдалося зібрати 35 тисяч гривень. Заплатив за скульптуру 10 тисяч. Решту було використано на облаштування території. Задармо ніхто нічого не хотів робити. Купили три трактори рінчі, з хлопцями утрамбував її. Гроші швидко скінчилися. По допомогу звернувся до міської ради. На засіданні сесії депутати проголосували за виділення коштів у сумі 50 тисяч гривень. Установили бордюри, територію замостили тротуарною плиткою. Радів, що задум вдалося втілити в життя, – поділився емоціями мій співрозмовник.

Пан Андрій разом із Марією Судаковою за власні кошти купили штучну ялинку, іграшки, гірлянди. Головний атрибут Новорічно-Різдвяних свят прикрашають напередодні Мікулаша. Щомісяця Андрій Скрип миє скульптуру від бруду. Каже, що треба її пофарбувати, бо вицвіла й почала облущуватися.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора