15 лютого
399 до н. е. — Сократа засудили до смертної кари
1054 — початок будівництва Софійського собору в Новгороді
1574 — у Львові Іван Федорович видав першу друковану книжку на сучасних українських землях — «Апостол».
1686 — у Парижі відбулася прем’єра опери Жана Батіста Люллі «Арміда».
1913 — у Нью-Йорку відкрилася перша виставка авангардного мистецтва.
1919 — Українська Національна Рада ухвалила закон про вживання української мови у державних установах..
1922 — Ґульєльмо Марконі розпочав регулярну трансляцію радіопередач із Ессекса (Англія).
1926 — виголошено найдовшу в історії парламентську промову (депутат Мартінсон у парламенті Естонії, 11 годин).
1931 — вийшов перший фільм про Дракулу.
1939 — в обласному ефірі новоствореної Запорізької області вперше прозвучали позивні «Радіо Запоріжжя».
1946 — офіційно оголошено про створення ENIAC — першого електронного комп’ютера в світі.
1969 — Роберт Едвардс із Фізіологічної лабораторії Кембриджського університету вперше здійснив штучне запліднення людської яйцеклітини.
1989 — завершено виведення «обмеженого контингенту радянських військ» з території Афганістану (розпочато 15 травня 1988).
1989 — у Києві утворили «Ініціативний комітет відновлення Української Автокефальної Православної Церкви в Україні».
У цей день народились
1564 — Галілей Галілео, італійський філософ, фізик та астроном.
1748 — Джеремі Бентам, британський філософ.
1797 — Генрі Енґельґард Стейнвей, американський виробник фортепіано.
1812 — Чарльз Льюїс Тіффані, американський ювелір.
1817 — Шарль Франсуа Добіньї, французький художник (барбізонська школа).
1826 — Джордж Джонстон Стоґні, ірландський фізик і математик.
1856 — Еміль Крепелін, німецький психіатр, розробник систематики душевних недуг, автор культового «Керівництва з психіатрії».
1858 — Пікерінґ Вільям Генрі, американський астроном.
1861 — Шарль Едуард Ґійом, французький фізик, нобелівський лауреат.
1873 — Ганс Ейлер-Хелпін, шведський біохімік, нобелівський лауреат.
1874 — Паоло Буцці, італійський письменник, один із батьків футуризму.
1898 — Тото (Антоніо де Куртіс Ґальярді Ґріффо Фокас, герцог Комнено ді Бізанцо), італійський кіноактор, спочатку комік, згодом знімався у Росселіні, де Сіка, Пазоліні.
1899 — Жорж Орік, французький композитор.
1901 — Микола Мордвинов, російський кіноактор.
1906 — Муса Джаліль, татарський поет (загинув у гітлерівських концтаборах).
1915 — Роберт Гофстедер, американський фізик-експериментатор, нобелівський лауреат.
1926 — Мійоко Мацутані, японська письменниця.
1940 — Павло Лебешев, російський кінооператор (знімав більшість фільмів М.Михалкова, а також «Асса», «Білоруський вокзал», «Сходження», «П’ять вечорів»).
1940 — Катерина Крупенникова, українська кіноакторка.
1944 — Дудаєв Джохар, перший президент Чеченської республіки Ічкерія (†1996).
1947 — Джон Адамс, американський композитор.
1951 — Джейн Сеймур, американська кінозірка.
1952 — Микола Сорокін, народний артист Росії, радянський і російський актор, театральний режисер, педагог, політик.
1952 — Олександр Муратов, український і російський кінорежисер.
1953 — Анатолій Хостікоєв, народний артист України, актор Національного академічного драмтеатру ім. І.Франка.
1954 — Бабак Віталій Павлович, ректор Національного авіаційного університету.
1954 — Мет Ґрейнінґ, мультиплікатор, творець, творчий консультант і продюсер культових мультсеріалів «Сімпсони» і «Футурама».
1974 — Александр Вюрц, австрійський автогонщик, пілот «Формули-1».
Цього дня померли
706 — Тиберій III, імператор Візантії
1549 — Содома, італійський художник епохи Відродження
1637 — Фердинанд II, імператор Священної Римської імперії
1781 — Ґоттгольд Ефраїм Лессінґ, німецький письменник
1846 — Отто Коцебу, російський мореплавець німецького походження, який здійснив три навколосвітні подорожі
1857 — Михайло Глінка, російський композитор
1892 — Білоус Федір Іванович, український громадський, культурно-освітній діяч, педагог, директор гімназії
1939 — Кузьма Петров-Водкін, російський художник
1965 — Нет «Кінґ» Коул, американський співак і музикант
1979 — Павло Шандрук, український військовий діяч, командувач Української Національної Армії
1981 — Карл Ріхтер, німецький диригент
2004 — Герман Гогебак, німецький військовий льотчик-ас
Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.
Підписатися