28 січня

1820 — російська експедиція на кораблях «Схід» та «Мирний» під командуванням Фадея Беллінсгаузена та Михайла Лазарева відкрила Антарктиду.

1855 — по Панамській залізниці від Атлантичного до Тихого океану пройшов перший локомотив.

1906 — у Санкт-Петербурзі відкрилися жіночі політехнічні курси — перший у Росії вищий технічний навчальний заклад для жінок.

1919 — у Чехословаччині засновано Університет Масарика.

1920 — виставою В. Винниченка «Гріх» у Вінниці відкрився Український драмтеатр імені Івана Франка (тепер Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка).

1921 — у Парижі відкритий символічний монумент Невідомому солдату (пам’ятник воїнам, загиблим у Першій світовій війні) у вигляді Тріумфальної арки.

1935 — Ісландія стала першою західною державою, яка легалізувала медичні аборти.

1958 — компанія Lego запатентувала вигляд деталей конструктора.

1986 — через 73 секунди після старту, який транслювався в прямому телеефірі, над мисом Канаверал вибухнув американський космічний човник «Челленджер»

1990 — у Бухаресті відбулися продемократичні демонстрації з вимогами усунення всіх колишніх комуністів від влади та звільнення тимчасового президента Румунії Ілієску з його посади.

1992 — національний синьо-жовтий стяг Верховною Радою України затверджено Державним Прапором України.

1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Італією.

2002 — у фіналі Кубка чемпіонів Співдружності футболісти київського «Динамо» обіграли московський «Спартак» з рахунком 4:3.

2003 — у ході зустрічі президентів Росії та України Володимира Путіна і Леоніда Кучми підписано Договір про російсько-український державний кордон.

2009 — до Москви прибув Рауль Кастро з першим офіційним візитом лідера Куби після розпаду СРСР.

2010 — тодішній президент України Віктор Ющенко указом про вшановування учасників боротьби за незалежність України у ХХ ст. визнав воїнів УПА учасниками боротьби за незалежність України.

У цей день народились

1611 — Ян Гевелій, польський астроном, автор перших карт Місяця, градоначальник Ґданську.

1693 — Анна Іванівна, російська цариця (з 25 січня 1730); племінниця Петра І.

1854 — Володимир Високович, патологоанатом, бактеріолог й епідеміолог.

1884 — Огюст Пікар, швейцарський учений, фізик, дослідник космічних променів, творець стратостатів і батискафів.

1930 — Ігнащенко Анатолій Федорович, український архітектор, народний художник України

1935 — Леонід Грабовський, український композитор.

1951 — Леонід Каденюк, український астронавт (перший космонавт незалежної України), Герой України, генерал-майор ЗСУ, заступник генерального інспектора генеральної військової інспекції при президенті України з питань авіації і космонавтики.

1955 — Ніколя Саркозі (Саркозі де Надь-Боча), французький державний і політичний діяч, президент Франції у 2007—2012 роках.

1968 — Ольга Кабо, радянська і російська акторка театру і кіно, заслужена артистка Росії («Мільйон у шлюбному кошику» «Приморський бульвар»).

1977 — Такума Сато, японський автогонщик, пілот Формули-1.

1981 — Олеся Мамчич, поетеса.

1981 — Елайджа Вуд, американський кіноактор («Володар перснів»).

1982 — Богдана Матіяш, поетеса, філолог.

Цього дня померли

1596 — Френсіс Дрейк, англійський пірат, навігатор, работоргівець, політик та лицар.

1687 — Ян Гевелій, польський астроном, автор перших карт Місяця, градоначальник Ґданську.

1725 — Петро I Олексійович, російський імператор.

1797 — Антон Головатий, кошовий отаман Чорноморського козацького війська.

1920 — Панас Мирний, український письменник.

1939 — Вільям Батлер Єйтс, ірландський поет, драматург, лауреат Нобелівської премії (1923).

1944 — Аширбеков Ахметрашит, Герой Радянського Союзу (* 1914).

1951 — Карл Ґустав Маннергейм, барон, державний та військовий діяч Фінляндії, маршал (1933), президент Фінляндії (1944).

1977 — Олексій Грищенко, маляр і графік (*1883).

1996 — Йосип Бродський, російський поет і есеїст, лауреат Нобелівської премії (1987 рік).

2002 — Астрід Ліндгрен, шведська письменниця, автор всесвітньовідомих книг для дітей «Карлсон, який живе на даху» та «Пеппі Довгапанчоха».

2008 — архієпископ Афінський і всієї Еллади Христодул, предстоятель Елладської православної церкви у 1998—2008.