13 січня
1510 — московське військо увійшло в Псков. Ліквідована Псковська республіка.
1610 — Галілео Галілей відкрив четвертий супутник Юпітера, який згодом отримав назву Каллісто. Третій за величиною супутник у Сонячній системі, розміром приблизно з Меркурій.
1681 — у Бахчисараї підписано договір, який завершив російсько-турецьку війну 1676—1681 і встановлював перемир’я між країнами терміном на 20 років. Згідно з Бахчисарайською угодою Османська імперія визнала Україну за Московією.
1810 — у Петербурзі урочисто відкрита Державна рада — вища закононарадча установа царської Росії, створена за проектом Михайла Сперанського.
1819 — встановлення казенного продажу алкогольного питва у Росії.
1854 — Фаас Ентоні з Філадельфії запатентував новий музичний інструмент — акордеон.
1898 — опублікована стаття Еміля Золя «Я звинувачую» у справі Дрейфуса. Вона викликала широкий резонанс як у Франції, так і за її межами.
1916 — головний начальник Одеського Військового Округу і Генерал-губернатор Ебєлов видав обов’язкову постанову № 18415, якою перевізникам заборонено відмовлятися везти пасажирів, а також грубо поводитися з пасажирами і вимагати від них оплати понад встановлену таксу. Штраф — 3 тисячі рублів, або 3 місяці тюремного ув’язнення.
1919 — у Києві Директорія УНР затвердила закон про заклик військових до дійсної служби.
— у Харкові відділ внутрішніх справ Тимчасового робітничо-селянського уряду України видав розпорядження ревкомам та радам про ліквідацію буржуазного державного апарату та відновлення радянських органів влади.
— у Харкові утворено Українське центральне агентство (Укрцентраг) з розповсюдження преси й літератури. У складі губернських та повітових виконкомів утворювались відповідні відділи, вони займалися розповсюдженням та постачанням друкованої продукції, виконували роль посередника між пресою, книговидавцями та читачами. Мали у своєму підпорядкуванні усю мережу книжкової торгівлі: магазини, кіоски тощо.
1928 — у трьох будинках в містечку Шенектейді (штат Нью-Йорк) компанії RCA і General Electric встановили перші експериментальні телевізори для демонстрації можливостей прийому телесигналу в домашніх умовах.
1934 — у Радянському Союзі запроваджено новий вчений ступінь — «кандидат наук».
1936 — польський суд засудив до страти Степана Бандеру, Миколу Лебедя, Ярослава Карпинця (замінено на довічне ув’язнення).
1942 — почалося примусове вивезення населення України в Німеччину (остарбайтери).
— Конференція представників союзних країн, окупованих Німеччиною, що відбулася в Лондоні, прийняла декларацію про покарання військових злочинців.
1943 — А. Гітлер видав директиву про тотальну мобілізацію матеріальних засобів та людських ресурсів Німеччини.
1944 — війська 1-го Українського фронту зайняли місто Корець (Рівненська обл.) та райцентр Берездів (Кам’янець-Подільська обл.).
1945 — радянські війська зайняли Будапешт.
1949 — радянська агентурна розвідка здобула в Пентагоні і Ленглі план нападу на СРСР «Дропшот» (Dropshot).
1953 — у радянських газетах «Правда» та «Известия» опубліковано повідомлення ТАРС про розкриття «змови кремлівських лікарів, винних у смерті вищих керівників КПРС, радянського уряду та збройних сил»: дев’ять провідних лікарів, більшість з яких євреї, звинувачувались у вбивстві секретаря ЦК Андрія Жданова та начальника ГПУ Радянської армії Олександра Щербакова. Через три місяці, уже після смерті Сталіна, «справу лікарів» було оголошено фальсифікацією, а з підозрюваних, двоє з яких померло під час слідства, знято обвинувачення.
1957 — компанія Wham-O почала випуск фризбі.
1965 — губернатор штату Мінесота (США) Карл Ролваг та мер Міннеаполісу Артур Нафталін підписали прокламації про проголошення 22 січня «Днем української незалежності».
1989 — у всій Великобританії комп’ютери були вперше паралізовані вірусом «Friday the 13th» («П’ятниця, 13-те»), відомим також під назвою «Jerusalem», котрий періодично активізується в дні, коли 13 число припадає на п’ятницю.
1991 — у Литві відбулись криваві сутички між підрозділами радянської армії і місцевим населенням, спровоковані Кремлем, що намагався запобігти виходу республіки з СРСР. Штурмом взятий телецентр. У Литві цей день відзначається як день оборони свободи.
1992 — Україна та Королівство Швеція встановили дипломатичні відносини.
— Республіка Кіпр визнала незалежність України.
1993 — у Парижі представники 130 країн підписали «Конвенцію про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї і її знищення».
1999 — 36-річний Майкл Джордан, жива легенда американського баскетболу, офіційно оголосив, що залишає команду «Чикаго Булз» і припиняє професійну кар’єру баскетболіста.
2000 — про свою відставку з поста глави компанії «Microsoft» заявив її співзасновник і багаторічний керівник Білл Ґейтс.
Цього дня народились
1827 — Бекетов Микола, російський фізико-хімік.
1864 — Він Вільгельм, австрійський фізик, лауреат Нобелівської премії (1911) за дослідження явищ випромінювання і поглинання абсолютно чорним тілом (закони Віна).
1877 — Мацієвич Левко, український інженер-конструктор, винахідник, політичний діяч; перший український авіатор (†1910).
1894 — Онацький Євген, провідний діяч Організації Українських Націоналістів, громадський діяч, журналіст і науковець.
1924 — Ролан Петі, французький танцівник і хореограф
1954 — Глизін Олексій, російський поп-співак.
1969 — Стівен Хендрі, шотландський спортсмен-більярдист, семиразовий чемпіон світу зі снукера.
1972 — Щербо Віталій, білоруський гімнаст, шестиразовий переможець Олімпійських ігор (1992).
1977 — Орландо Блум, англійський кіноактор («Володар перснів», «Пірати Карибського моря», «Царство небесне», «Троя».).
Цього дня померли
1906 — Олександр Попов, винахідник радіо.
1916 — Сергій Уточкін, видатний одеський льотчик, спортсмен. один з найперших одеських футболістів.
1940 — Ситенко Михайло Іванович, український хірург-ортопед, травматолог, ім’я якого носить Український науково-дослідний інститут ортопедії та травматології у Харкові. Працював у галузі воєнно-польової хірургії, кісткової пластики, травматології, опрацював низку оригінальних операцій.
1941 — Джойс Джеймс, видатний ірландський письменник, прозаїк-новатор 20 століття («Дублінці», «Портрет художника замолоду», «Улісс»).
1943 — Василь Івахів, перший Шеф Штабу УПА, загинув в боях з німцями біля Колок.
1946 — Джо Кітон, американський комедійний актор.
1954 — Лівицький Андрій Миколайович, президент УНР в екзилі.
1971 — Касименко Олександр Карпович, заступник головного редактора УРЕ, український радянський історик, доктор історичних наук, професор.
2012 — Рауф Денкташ, перший президент Турецької Республіки Північного Кіпру, у 1983—2005.
2013 — Михайло Горинь, український правозахисник, дисидент і політв’язень радянських часів, Народний депутат України 1-го скликання.
Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.
Підписатися