14 листопада

1918 — намагаючись зберегти владу, гетьман Скоропадський проголосив федерацію Української держави з майбутньою небільшовицькою Росією, що стало приводом до антигетьманського повстання. Вранці на засіданні Українського Національного Союзу для керівництва повстанням проти гетьмана Павла Скоропадського проголошено Директорію — тимчасовий революційний орган. Після перемоги — верховний державний орган УНР. Сформована у складі п’яти членів — представників різних політичних напрямів: від українських есдеків були В. Винниченко (голова), С. Петлюра, А. Макаренко; від українських есерів — Ф. Швець; від соціалістів-самостійників — П. Андрієвський.

1918 — На першому засіданні Національних зборів Томаш Масарик був обраний президентом Чехословацької республіки.

1918 — з ініціативи провідних українських вчених декретом гетьмана Павла Скоропадського було засновано Українську Академію наук та визначений її офіційний статус. Першим президентом обрано академіка Володимира Вернадського. Першими дійсними членами УАН були затверджені: по відділу історично-філологічних наук — Д. Багалій (07.11.1857 — 09.02.1932), А. Кримський (03.01.1871 — 25.01.1942), М. Петров (12.04.1840 — 20.06.1921), С. Смаль-Стоцький (21.01.1856 — 18.08.1938); по відділу фізично-математичних наук — В. Вернадський (12.03.1863 — 06.01.1945), С. Тимошенко (22.12.1878 — 29.05.1972), М. Кащенко (01.05.1855 — 29.03.1935), П. Тутковський (01.03.1858 — 03.06.1930); по відділу соціальних наук — М. Туган-Барановський (21.01.1865 — 22.01.1919), Ф. Тарановський (24.05.1875 — 23.01.1936), В. Косинський (26.08.1866 — 1922), О. Левицький (25.12.1848 — 09.05.1922).

1920 — Уряд УНР був змушений залишити Україну та переїхати до Польщі.

1925 — У Чехо-Словаччині створено Лігу українських націоналістів.

1939 — Верховна Рада УРСР на позачерговій III-й сесії затвердила Закон про возз’єднання Західної України з УРСР.

1940 — У Берліні невдачею закінчились радянсько-німецькі переговори про розділ сфер впливу і приєднання СРСР до Троїстого пакту (Німеччина — Італія — Японія).

1943 — радянські війська зайняли районний центр Народичі Житомирської області.

1944 — У Києві відкрився Державний музей українського мистецтва.

1944 — До Середньої Азії з Грузії депортовано понад 100 тисяч турків-месхетинців.

1963 — потужний підводний вулканічний вибух утворює острів Суртсей, 33 км на південь від узбережжя Ісландії. Лава і чорні колони диму виходять з поверхні океану. Територія новоутвореного вулканічного острова — 1.7 км2.

1989 — Верховна Рада СРСР ухвалила Декларацію про визнання незаконними і злочинними репресивні акти проти народів, підданих насильницькому переселенню, та про забезпечення їхніх прав.

1999 — на посаду Президента України вдруге обрано Л. Д. Кучму, що обіймав цей пост з 19.07.1994 по 23.01.2005.

2005 — Корпорація Boeing оголосила про старт виробництва літака Боїнг 747-8.

У цей день народились

1719 — Леопольд Моцарт, австрійський скрипаль, композитор. Батько і учитель Вольфганга Амадея Моцарта.

1840 — Клод Моне, французький живописець, основоположник імпресіонізму (Враження — схід сонця, Поле маків, Водяні лілеї).

1859 — Василь Таїров, вірменський вчений, фахівець з виноградарства та виноробства, професор, доктор сільськогосподарських наук.

1877 — Дмитро Володимирович Антонович (за іншими даними 2 листопада), український громадсько-політичний і державний діяч, історик мистецтва, співзасновник і ректор Українського вільного університету.

1882 — Пилип Капельгородський, письменник, вчитель та громадський діяч. Розстріляний НКВС 19.05.1938.

1885 — Соня Делоне, українська художниця та дизайнер, представниця напрямку арт Деко.

1889 — Джавахарлал Неру, індійський політичний діяч, перший прем’єр-міністр Індії (з 1947 р.); батько Індіри Ганді.

1907 — Астрід (Анна Емілія) Ліндгрен, шведська письменниця (Пеппі — Довга Панчоха, Малюк і Карлсон).

1912 — Андрій Малишко, український поет, перекладач, літературний критик (†1970).

1918 — Павлік Морозов (Павло Трофимович Морозов), російський піонер, зрада котрим власного батька і смерть від руки діда десятиліттями ставилась радянськими ідеологами за взірець для наслідування підростаючим поколінням.

1924 — Леонід Коган, російський скрипаль.

1928 — Масол Віталій Андрійович, колишній народний депутат та прем’єр-міністр України (07.1987 — 10.1990; 06.1994 — 03.1995). Перша відставка В. Масола відбулася в результаті акції протесту громадян України у Києві в жовтні 1990 р. Друга — ініціатива самого Віталія Андрійовича, підтримана Президентом Л. Кучмою.

1935 — Шаблій Олег Іванович, український географ, доктор географічних наук, професор кафедри економічної і соціальної географії ЛНУ

1942 — Наталія Гутман, російська віолончелістка.

1954 — Бернар Іно, легендарний французький велогонщик.

1959 — Дмитро Дібров, російський шоумен і телеведучий.

1979 — Ольга Костянтинівна Куриленко, українська акторка та модель.

Цього дня померли

1716 — Готфрід Вільгельм Лейбніц, німецький філософ, математик, фізик, мовознавець, автор концепції світу, заснованій на теорії неподільних першоелементів буття — монад.

1759 — Григор Орлик, син Пилипа Орлика, французький державний і військовий діяч.

1831 — Ґеорґ Вільгельм Фрідріх Геґель, німецький філософ, творець систематизованої теорії діалектики, заснованої на принципах об’єктивного ідеалізму.

1937 — Михайло Баран, український громадсько-політичний і військовий діяч. Учасник революційного руху в Західній Україні. Репресований радянською владою.

1946 — Мануель де Фалья, іспанський композитор.

1999 — Зиновій Книш, український політичний діяч, журналіст, історик.