6 листопада

1657 — відбулася Корсунська рада.

1860 — Авраам Лінкольн обраний 16-м президентом Сполучених Штатів Америки

1917 — на засіданні ЦК РСДРП (б) прийнято рішення про початок збройного повстання в Петрограді

1919 — Відсутність боєприпасів і медикаментів, епідемія плямистого тифу — у цих умовах командування Галицької армії уклало перемир’я і союзний договір з Добровольчою армією.

1932 — на виборах у Німеччині більшість голосів отримала партія нацистів

1941 — радянські війська залишили з боями районний центр Вовчанськ Харківської області.

1943 — війська Першого Українського фронту взяли Київ і Васильків.

1944 — відбудована і відновила свою роботу Київська радіостанція.

1951 — почав працювати Київський професійний телецентр на Хрещатику, 26. Початок історії Українського телебачення

1960 — у Києві запущена перша черга метрополітену — 5-кілометрова ділянка Святошино-Броварської лінії з’єднала станції «Вокзальна», «Університет», «Хрещатик», «Арсенальна», «Дніпро»;

1962 — Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, яка засуджувала расистську політику апартеїду у Південно-Африканській Республіці і закликала всіх членів ООН припинити будь-які економічні та військові стосунки з ПАР. 1973 року ООН прийняла ще одну резолюцію, якою оголосила апартеїд «злочином проти людства», а 1974 року виключила ПАР із членів ООН. Апартеїд був ліквідований лише 1993 року

1964 — здано в експлуатацію Тернопільський фарфоровий завод.

1980 — у Миколаєві збудований новий Інгульський міст, подібний до ленінградських розвідних, довжина моста 485 м.

1984 — на президентських виборах у США переконливу перемогу вдруге отримав республіканець Рональд Рейган;

1986 — у залізничній катастрофі на станції Користівка загинуло 44 особи, ще 100 були поранені.

1987 — у Києві відкрито 28-у станцію метрополітену — «Ленінська» (тепер «Театральна»)

1999 — в Австралії 54,5% виборців висловилось проти проголошення країни республікою, знову визнавши формальним главою держави британського монарха.

У цей день народились

1494 — Сулейман I Кануні, турецький султан (1520—66 рр.) з династії Османів;

1811 — Маркіян Шашкевич, український письменник, поет, культурно-громадський діяч, голова «Руської трійці»;

1814 — Адольф Сакс, бельгійський майстер духових інструментів, винахідник саксофону;

1855 — Дмитро Яворницький, український історик, дослідник козацтва, археолог, етнограф, фольклорист, письменник, академік АН УРСР (1923).

1860 — Ігнацій Ян Падеревський, польський піаніст-віртуоз, композитор, політик;

1861 — Джеймс Нейсміт, канадський вчитель фізкультури, винахідник гри в баскетбол (1891) ;

1895 — Пауль Хіндеміт, німецький композитор

1931 — Майк Ніколс (Михайло Пешковський), американський режисер, лауреат «Оскара»;

1936 — Еміль Лотяну, молдовський режисер.

1938 — Володимир Жариков, український актор, каскадер. Знімався у фільмах: «Ненависть», «Пірати XX століття», «Місце зустрічі змінити не можна», «Таємниці мадам Вонг», «Десять негренят», «Сторонній» та ін.

1952 — Майкл Канінгем — американський письменник.

1965 — Хлєбнікова Марина, російська поп-співачка.

1988 — Емма Стоун, американська акторка.

1988 — Кончіта Вурст, австрійський співак, переможець «Євробачення 2014».

Цього дня померли

1600 — Ісіда Міцунарі, самурайський полководець середньовічної Японії.

1600 — Конісі Юкінаґа, самурайський полководець-християнин середньовічної Японії.

1893 — Петро Чайковський, російський композитор, автор опери «Мазепа» та багатьох інших.

1912 — Микола Лисенко, український композитор, піаніст, педагог, хоровий диригент, музикально-громадський діяч; основоположник української класичної музики.

1968 — Василь Макух, український правозахисник, вчинив на Хрещатику самоспалення на знак протесту проти колоніального становища України.

2012 — патріарх Максим, голова Болгарської православної церкви