Хустянка створює квіти із синельного дроту

Синельний дріт – це спеціальний матеріал для рукоділля. Його основа – це дріт, але вкритий м’яким пухнастим ворсистим матеріалом. Може бути різних кольорів. Легко гнеться і не ламається й при цьому тримає форму. Із нього можна створювати багато цікавих виробів: іграшки, квіти, прикраси, використовувати при декоруванні сувенірів, рамок, листівок.

Останнім часом синельний дріт став дуже популярним у рукоділлі, бо з ним можуть працювати як дорослі, так і малеча. Дітям подобається пухнастий матеріал і робота з ним розвиває моторику рук, а майстрині його перетворюють у цікаві творчі вироби.

Марта Фетько із Хуста працює з синельним дротом другий рік. Хоча хейдмейд її приваблював і раніше, але вона впевнена, що кращого матеріалу для втілення в життя мистецьких фантазій немає. Рукоділля для неї є способом самовираження і відпочинком від основної роботи. Більше про своє хобі майстриня розповіла «Карпатському об’єктиву».

Першими квітами були маки

Раніше хустянка створювала картини і квіти із атласних стрічок, добре знається на вишивці та в’язанні. Завжди її приваблювали рослинні мотиви і щось нове.

«Я завжди була допитливою і мені було цікаво вчитися. За фахом я менеджер, тож творчості в такій діяльності немає. Тому вечорами завжди шукала щось для втіхи, заняття для душі. Коли була в декретній відпустці захопилася створенням квітів із атласних стрічок. Надихнула і навчила мене тонкощів подруга. В неї тоді теж був маленький син, на 4 місяці старший за мого. Тож ми разом гуляли з дітьми, малеча вкупі бавилась, а ми пліч-о-пліч займалися творчістю. Потім життя нас розвело. У 2022 році Наталія виїхала до Німеччини. На той час там працював її чоловік і коли почалася війна, він сказав їй їхати до нього. Мені її дуже не вистачало. Продовжувала займатися рукоділлям самотужки. Торік я їздила до подруги в гості і там познайомилася з жінкою із Запоріжжя, яка теж полюбляє хендмейд. Саме вона й навчила мене працювати з синельним дротом», – зізналася хустянка «Карпатському об’єктиву».

Уже вдома Марта купила собі матеріали і почала творити самостійно незвичні вироби.

«Перші квіти вийшли непоганими. Це були маки. Потім зробила ромашки. В мережі тим часом почала шукати більше інформації про вироби з синельного дроту. Знайшла масу цікавих відеоуроків. Експериментувала, опановувала тонкощі, відкривала для себе завжди щось нове. Виявляється, дріт спочатку призначався для дитячої творчості. Він справді дуже безпечний, у нього немає гострих країв, він приємний на дотик. Але поступово матеріал полюбили й рукодільниці і нині з нього створюють багато неймовірно захоплюючих речей», – зазначила умілиця.

Кожна квітка особлива

У доробку Марти Федько багато різноманітних рослин – це і польові, і декоративні квіти, і кімнатні.

«Найбільше люблю створювати фіалки. У мене всі підвіконня у цих рослинах. Колись їх навіть колекціонувала. Вони радують цвітінням навіть взимку. Також люблю милуватися трояндами – як перед вікном, так у вазі. Тому створюю і їх багато. Ще в моєму синельному гербарії є волошки, тюльпани, орхідеї, лілії, соняшники, підсніжники, шафрани, нарциси, навіть гриби. Загалом створила не менше 300 рослин. Для мене кожна квітка гарна і особлива. Із грибочків найбільше імпонують опеньки та мухомори. Вони виходять особливо привабливими», – стверджує умілиця.

Пробувала закарпатка робити з дроту й іграшки.

«Для Максима робила ведмедика, зайчика, мишку, песика та котика. Схеми є в інтернеті. Мені було цікаво, але все ж душа більше лежить до квітів. Створювала і прикраси для себе. Як літній варіант вони непогані, але я більше люблю золото, а браслети, для прикладу, мені заважають. Почуваюся, наче в кайданках. А от сережки, кулони виходять справді цікаві, яскраві, незвичні», – розмірковує умілиця.

Для роботи з синельним дротом не потрібні жодні додаткові пристрої – тільки ножиці і сам дріт. Це робить його справді унікальним матеріалом для втілення у життя найбільш сміливих фантазій.

«Я надихаюся вже навіть тоді, коли беру дріт у руки. Одразу виникає спокуса його скрутити, придати йому якоїсь форми, перетворити на виріб. Тобто наснагу не шукаю, вона сама знаходить мене. А спонукають до творчості рослини. Ми ж усі – частина природи і квіти дозволяють краще відчути гармонію зі світом. Створення квіткових композицій мене заспокоює, відволікає від різних тривожних думок, мотивує в подальшому працювати над собою і пізнавати щось нове», – зазначає закарпатка.

Перевагами роботи з синельним дротом майстриня вважає те, що вироби з нього надійні і можуть зберігатися роками.

«Вони не ламаються, не б’ються, не в’януть, за ними не потрібно якогось особливого догляду. Якщо річ забрудниться, можна її сполоснути водою, витерти з неї пил. А ще такі квіти легкі, повітряні, яскраві та гарні. Звичайно, кожен матеріал має переваги і недоліки. Але в дроті слабких сторін не бачу. Крім того, я створюю невеликі речі, які не займають багато місця», – зізнається вона.

Що ж стосується декору, то умілиця пробувала синельним дротом оздоблювати і предмети побуту.

«Рамки на дитячі фотографії виходять креативними, – стверджує закарпатка. – Пробувала і для обрамлення дзеркал використовувати. І навіть якщо ручку на чашці обмотати, малюку буде приємніше тримати в руці таку річ. У дитячу створювала сину усілякі оздоби у формі місяця, зірок. Вони підвішені до люстри. Та й самі світильники, працюючи з цим матеріалом. можна перетворити у дійсно казкові. Якщо в родині є діти, усім раджу мати вдома синельний дріт. Хоча б у якості набору для творчого розвитку сина чи донечки. Малеча це точно позитивно оцінить».

На перспективу особливих планів Марта Фетько не має, але впевнена, що буде опановувати нові техніки та вивчати нові матеріали.

«Ймовірно, через рік я працюватиму з чимось новим. Це може бути чи холодний фарфор, чи пошиття іграшок. Поки не знаю. Зараз просто тішуся з того, чим займаюся. Але не планую нічого. Невідомо, як складатиметься життя і що саме мене зацікавить. Принаймні… точно знаю, що й надалі творчо працюватиму, бо хендмейд для мене – справжня віддушина», – запевнила хустянка.

Марина АЛДОН