Ужгородка «вирощує» вишукані квіти з холодного фарфору

Штучні квіти можуть бути дуже гарними. Якщо зроблені професійно, їх важко відрізнити від живих. Вони можуть віддавати справньою свіжістю, вражати реалістичністю та приносити не менше задоволення від споглядання за щойно зрізані рослини.

Наразі чимало майстринь займається флористикою і їхні вироби дійсно варті уваги. Це і букети, і прикраси, і різні настільні композиції. Матеріал для виготовлення може бути різним. У Емілії Ковтун це – холодний фарфор. І її роботи справді вражають довершеністю й натуральністю.

Тож як спало на думку умілиці зайнятися хендмейдом? Як працювати з фарфором? Що потрібно вміти, аби «вирощувати» самотужки штучні квіти? Про це та інше закарпатка розповіла «Карпатському об’єктиву».

Кожна рослина по-своєму гарна

Усе почалося у березні 2022 року, коли Емілія за компанію з подругою потрапила на майстер-клас із ліплення.

«То був початок повномасштабного вторгнення. У нас рятувалося від обстрілів багато киян. І одна з майстринь винаймала житло у знайомої. Саме вона й попросила мене відвідати майстер-клас Алли. Сказала, що бодай заради цікавості, мовляв, щоб підтримати жінку. Але мене те, що вона робила, дуже захопило і я вирішила, що й сама мушу навчитися створювати таку ж красу. Її квіти були неймовірно реалістичними і мене це вразило. Майстер-класів було власне декілька, бо робота складна і поетапна. Але експериментувати хотілося одразу. Ми робили простенькі речі, мені ж хотілося складнішого. Із Аллою ми, між іншим, потоваришували і підтримуємо контакти досі», – розповіла ужгородка «Карпатському об’єктиву».

Перша квітка, створена з холодного фарфору майстринею, було трояндою. Але їй хотілося ромашок, гортензій, орхідей, ірисів…

«Нині у моєму творчому доробку більше 40 видів рослин. За три роки створила до 300 різних композицій. Деякі з них великі і складні – із 55, 101 квітки. Найвища – більше метра у висоту. Найменшими є сережки. Іноді роблю й біжутерію, але виключно для себе та для близьких людей. Найбільше «виростила» з фарфору ромашок, маків, соняхів, лілій. Але подобається працювати і над калами, лавандою, тюльпанами, нарцисами, конваліями. Не дуже люблю троянди, але це не означає, що не працюю над ними. Загалом усі квіти гарні, просто робота над одними більше захоплює, над іншими – менше», – впевнена Емілія.

Найбільше у роботі майстриню надихає природа.

«Я люблю ліс, мені подобаються дикорослі квіти. Коли вибираюся за місто, обов’язково шукаю якісь цікаві рослини. Завжди повертаюся додому з букетами. Якщо квіти червонокнижні, просто роблю багато фотографій, аби закарбувати у вічності кожен ракурс. Утім такі вилазки для мене є просто незамінними. Це – і джерело натхнення, і релакс, і відновлення душевних сил, і заряд енергією, і багато позитиву. Нерідко купую квіти у бабусь на вулицях, аби і підтримати їх, і створити свою оригінальну композицію. Вдома вирощувати щось не можу, живу у квартирі, але обожнюю рослинність. Мрію про приватний будинок і великий квітник», – зізнається вона.

Квіти не ламаються і не в’януть

Більшість композицій умілиці у горщиках, але є й букети, які вона ставить у вази.

«Робота починається з того, що в уяві малюю собі приблизно те, що хочу створити. Потім роблю ескіз на папері. Далі уважно роздивляюся власне рослини. Під руками потрібні є не завжди, тому підійдуть і світлини, і відео. Зазначу, що холодний фарфор – це фактично та ж полімерна глина, тільки вироби з нього не потрібно запікати, вони твердіють самі. Можна купити на спеціальному сайті готовий матеріал, а можна його зробити самостійно. Рецептів є декілька і їх можна знайти у вільному доступі. Основа: крохмаль, клей ПВА, вода, гліцерин, вазелін, лимонна кислота або оцет. Складові можуть варіюватися. Матеріал не є токсичним, тож вироби з нього цілковито безпечні. Їх можна фарбувати. Власне цей етап – ціла наука, бо барви необхідно передавати реалістично, відтворюючи різні відтінки. Бо той же листок не просто зелений, він містить масу додаткових відтінків. Сама глина біла, тож треба враховувати, щоб після висихання суміш мала необхідний колір. Також необхідно пропрацювати кріплення, аби вони були і непомітними, і надійними. Важливо працювати при природному освітленні, тому робота ночами – не для мене. Через це творчістю займаюся виключно у вихідні», – наголошує умілиця.

Над одним виробом Емілія Ковтун може працювати і декілька годин, і декілька тижнів.

«Якщо мова про сережки-жоржини, чи кулон у вигляді нарциса, можна впоратися за кілька годин. Якщо про букет, настільну композицію, треба декілька днів. Враховуючи мою зайнятість на основній роботі це може зайняти і декілька тижнів. Хоча загалом процес не дуже часозатратний, але є етапи підсихання, коли працювати з квітами не можна. Сама ліпка може бути, як із пластиліну, а можна використовувати спеціальні формочки», – зізнається майстриня.

Свої вироби вона найчастіше створює для знайомих, але іноді замовляють і незнайомці через соцмережі та спеціальні сайти.

«Серед клієнток мала француженок, німкень, угорок, чешок, канадок. Їм подобаються вироби ручної роботи і вони цінують хендмейд, розуміють, що майстриня вкладає у композицію свою душу, знання, талант. Та й затрати на будь-яку справу чималі. Це ж не тільки сам фарфор, а ще й маса інструментів, барвники, різні вазони, підставки та купа іншого», – наголошує ужгородка.

Свої квіти умілиця вважає унікальними, бо вони міцні, не потребують особливого догляду і не в’януть.

«Із флористичних композицій достатньо здувати пил. Вони можуть зберігатися роками. Це – їх головний плюс. А живі букети через тиждень-два відправляються у сміття, якими гарними вони не були б. Єдине, вироби з холодного фарфору краще зберігати десь у такому місці, де немає прямого потрапляння на них сонячних променів, аби з часом не вицвіли», – наголошує Емілія.

На майбутнє закарпатка мріє зайнятися ще й керамікою.

«Планів багато, але потрібні серйозні вкладення. Хотілося б робити керамічний посуд, але поки не маю для цього відповідного приміщення. Та й потрібна піч. А вона дорога. Тому поки працюю з тим, із чим є можливість. У майбутньому ж, впевнена, усе буде, бо коли людина щось дуже хоче, то з’являються можливості для втілення задумів у життя», – стверджує Емілія Ковтун.

Марина АЛДОН