Смаки, що об’єднують: як гастрономічна майстерня у Великій Доброні стала святом громади та культурної спадщини

12 червня 2025 року у Великодобронському підрозділі Закарпатського угорського ліцею відбувся вже п’ятий захід серії «Закарпатська гастрономічна майстерня – Смаки і Традиції», який перетворив звичайний літній день на справжнє свято спільноти, традицій і смаку. Тепло, аромат домашньої їжі, сміх дітей і рукоділля, що оживляє давні ремесла — усе це стало частиною унікального кулінарного досвіду, що залишив слід у серцях кожного учасника.

Уже з самого ранку подвір’я ліцею наповнилося духом готування — варився духмяний борщ, випікалися золотаві м’ясні пиріжки, а з рук румунських партнерів оживала традиційна колтойська начинена випічка, рецепт якої передається в їхніх родинах десятиліттями. Повітря було наповнене ароматами дитинства, які пробуджували спогади навіть у наймолодших учасників.

Діти з цікавістю спостерігали за процесом приготування, а дехто й активно допомагав — ліпив пиріжки чи додавав спеції до борщу. Найсміливіші знову й знову поверталися на кухню, щоби скуштувати свіжоспечене. Обід, який об’єднав усіх — і дорослих, і дітей, і гостей з Румунії — став кульмінацією кулінарного ранку. Особливою популярністю користувалися ті самі «маленькі динозаврики» — м’ясні пиріжки, яким діти вигадали ніжну й кумедну назву.

Однак не лише смаки залишали слід. Особливо зворушливим моментом стало вручення кожному учаснику індивідуальної кухонної дошки з іменним гравіюванням, виготовленої руками Маріки Демі за допомогою пірографії. Кожен виріб — унікальний, теплий, і наповнений любов’ю. У ньому — не лише інструмент для кухні, а пам’ять про день, що став частиною родинної історії.

Для дітей організатори підготували справжню подорож у світ традиційного рукоділля. Усі охочі змогли власноруч виготовити віночки до Трійці, змайструвати троянди з крепового паперу, розмалювати тематичні малюнки й отримати яскравий фейс-арт. Ці прості на перший погляд заняття — не лише розвага, а спосіб торкнутися давніх традицій, які досі живуть у душах закарпатських родин.

Проєкт «Збереження спільних ремесел і традицій українсько-румунського транскордонного регіону: Закарпаття і Сату Маре», в межах якого відбувся цей захід, — це більше, ніж ініціатива. Це жива платформа для спілкування, навчання та збереження культури. Запущений у січні 2025 року, він вже об’єднав сотні учасників з обох боків кордону, і до кінця року планується ще 7 подібних заходів. Їх мета — не лише відновити рецепти, а й передати дух спільності, традиції і взаємної підтримки.

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках програми Interreg VI-A NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна. Це – конкретний приклад того, як культурна спадщина стає основою сталого розвитку, діалогу між народами та джерелом натхнення для майбутніх поколінь.

Захід у Великій Доброні це не просто ще один кулінарний майстер-клас, а момент спільного щастя, коли їжа, ремесло й традиція стають мовою єдності. У кожному пиріжку, у кожній розмальованій квітці, у кожному імені, випаленому на дошці, живе пам’ять, що об’єднує покоління та нації.

І, можливо, саме в таких простих речах — ароматі борщу, щирій усмішці дитини, звуках ручної праці — закладено щось більше, ніж просто культура. У них майбутнє, що зростає з коріння предків.

Наталія ВАРОДІ