Закарпатка створює зефірні квіти і пасхальних кроликів

Зараз краян важко чимось здивувати. Місцеві умілиці власноруч створюють справжні шедеври. Якщо готувати, наприклад, у домашніх умовах зефір уміє багато ґаздинь, то робити з нього флористичні композиції під силу не кожній навіть професійній кондитерці.

Букети та їстівні сувеніри Ренати Баньої з Ужгорода вражають неймовірною вишуканістю. Це не тільки квіти, але й курчата, каченята, зайчики, метелики, грибочки, ягоди та багато іншого. Працювати із зефіром жінка почала всього два роки тому і за цей час опанувала багато тонкощів мистецтва зефірної флористики. Більше про своє захоплення вона розповіла «Карпатському об’єктиву».

Навчилася сама, аби порадувати маму

Пані Рената завжди полюбляла куховарити, але за десерти бралася неохоче, бо не вміла їх гарно прикрашати. Декілька років тому вона спробувала оздоблювати солодощі для родини за допомогою мастики для тортів і в неї почало непогано виходити.

«Мені хотілося зробити сюрприз для чоловіка на день народження і я спекла йому бісквіт, який прикрасила фігурками машинок. Йому сподобалося, тож я почала застосовувати цю техніку і в майбутньому. Просто подивилася декілька уроків у інтернеті і експериментувала. Далі причепурювала таким чином торти на різні сімейні свята. Найбільший захват був у доньок. Але мамі мастика не подобалася. Два роки тому в неї був ювілей і я задумалась, чи би її порадувати. Перерила в мережі багато всього, але ідеї не знаходила. Тоді я безпосередньо спитала у неї: який хочеш торт і чим його оздобити? Мама відповіла, що простий круглий, а зверху попросила просто викласти зефір. Вона мала на увазі куплений, магазинний, але я зрозуміла по-своєму і почала вже нишпорити інтернетом у пошуках рецептів кондитерських виробів. Так і натрапила на зефірні прикраси», – поділилася умілиця думками з «Карпатським об’єктивом».

Мама ужгородки, коли побачила торт, втратила від подиву дар мови, настільки він їй припав до душі.

«Там були троянди та ромашки – улюблені квіти мами. Прикраси вийшли справді цікавими, але ще далекими від досконалості. Працювати із зефіром навчилася сама на основі того, що знайшла у вільному доступі, платних майстер-класів не купувала. Для роботи закупила спеціальні форми, харчові барвники. Згодом почала експериментувати з рецептами, вдосконалюватись, пробувати одні компоненти замінити іншими. Але основою будь-якого зефіру має бути яблучне пюре. Крім того, для затвердіння потрібен агар-агар. А от сиропи можуть бути різними. Також використовую цукор (або замінник) і трохи води. Сироп головне не перетримати на вогні, інакше його з’єднати з білковою масою буде важко. На цьому етапі я робила найбільше помилок. Його досить нагрівати хвилин 4. Яєчні білки (або ще краще замінник білка) потрібно збивати міксером разом із лимонною кислотою. Додаю її у декілька прийомів маленькими порціями. Загалом маса має стати більшою приблизно у 6 разів. Зефірна суміш має бути правильної текстури. Але все це приходить із досвідом, головне – не боятися, адже перші спроби можуть бути невдалими. Та це не повинно зупиняти! Мене невдачі тільки ще більше мотивують», – наголошує вона.

Зефір має бути наче хмаринка

Зефір у Ренати Баньої є різний, але найбільше вона любить полуничний.

«Ще трохи і почнеться сезон моєї улюбленої полуниці. Тоді буду робити багато смаколиків із цієї ягоди для рідних. Чоловік любить зефір із манго, а мама – абрикосовий. Одна з доньок надає перевагу малиновому, а інша – зі смаком кави з кардамоном. Загалом зефір може бути різних смаків: яфиновим, апельсиновим, грушевим, персиковим, виноградним, навіть буряковим. Усе залежить від особистих вподобань. Головне – працювати з ним швидко, не зволікати, аби передчасно не застигнув. Зефір також легко фарбується. Барвники можуть бути як сухими, так і гелевими. Для повного «дозрівання» залишаю зефірні «рослини» або «тваринки» ще на 12 годин. Загалом процес виготовлення одного букета займає приблизно один день», – каже майстриня.

За її словами, зефір, яким би він гарним не був, не потрібно зберігати тижнями, як звичайний букет, милуватись ним. Його треба їсти!

«Усі компоненти зефіру натуральні, тож його треба швидко з’їдати. Тримати можна 5-7 днів. Головна умова – герметична упаковка. Зберігати також краще у холодильнику. Єдине, що натуральний білок для зефіру бажано замінити на альбумін (штучний продукт), бо це більш безпечно і точно без сальмонели. Принаймні, я так роблю. Сам зефір має вийти неначе хмаринка – м’якеньким і пухнастим», – наголошує умілиця.

Експериментувати з великодньою тематикою у роботах закарпатка почала недавно. Але результат їй сподобався і вона не планує зупинятися на досягнутому.

«Перші великодні курчата у моїй колекції з’явилися тільки торік. Спробувала із цікавості, бо побачила подібне в інтернеті. Згодом вирішила, що можна створювати багато інших цікавинок – це і зефірні писанки, і кролики, і пасочки. Власне, кроликів роблю декількох видів, усі вони різні. Є кролики-хлопчики, кролики-дівчатка у різних сукнях, із віночками, букетами, кошиками, морквинами, писанками. Також виготовляю зефірні «кролячі гнізда» з писанками та пташками. Такі роботи найбільше до душі дітям. Загалом весняна природа надихає на все нові й нові смаколики», – зазначає пані Рената.

Найбільший зефірний виріб майстрині сягав майже метра у діаметрі. Це букет зі 101 квітки.

«Його замовила моя подруга для сестри. Там були орхідеї та гортензії. Але із зефіру можна створювати різні флористичні композиції. Мені подобаються півонії, лілії, тюльпани. Загалом маю в доробку більш як 30 різних квітів. Вважаю, що солодкі подарунки кращі за звичні, бо простий букет зів’яне, а такий можна хоча б з’їсти. Сама я дуже полюбляю десерти. А ці ще й мають особливий смачний запах! Намагаюся передати рослини максимально реалістично», – зізнається ужгородка.

Умілиця переконана, що «солодка творчість» – це своєрідний релакс.

«Мені приємно працювати з їстівними матеріалами. Я б не займалася миловарінням, хоча процес вивчила, не ліпила б із глини, не вмію вишивати. А от «чаклувати» над зефіром мені до душі. Така робота завжди залишає по собі дуже приємний післясмак. Для мене це відпочинок, розслаблення, медитація, заспокійливий засіб», – стверджує вона.

На майбутнє у Ренати Баньої є й деякі творчі плани.

«Хочу розширити квітковий асортимент, почати створювати цікаві зефірні композиції не тільки до Великодня, але й до інших свят, а також новорічні смаколики. Також продовжую вдосконалювати власну майстерність і мрію колись відкрити маленький магазинчик зефірних солодощів», – наголошує майстриня.

Марина АЛДОН