3 вересня

1189 — Річард Левине Серце коронувався на англійський престол як Річард I.

1609 — англійський мореплавець Генріх Гудзон відкрив гавань, навколо якої згодом виник Нью-Йорк.

1783 — завершення американської війни за незалежність, яка тривала з 1775 року (цього дня в Парижі було підписано договір між Великою Британією, її 13 колишніми колоніями, Іспанією та Францією — Британія визнала незалежність США).

1791 — утвердження першої Конституції у Франції.

1838 — в Києві відкрили Інститут шляхетних дівчат.

1864 — в Стокгольмі потужний вибух знищив лабораторію Альфреда Нобеля. При цьому загинув його молодший брат Еміль. Через три роки Альфред Нобель отримав патент на відкриття динаміту.

1866 — у Женеві почався I конгрес I Інтернаціоналу (Міжнародного Союзу Робітників). У ньому взяли участь 60 делегатів від 25 робітничих організацій Великої Британії, Франції, Швейцарії та Німеччини. Конгрес ухвалив резолюції про запровадження 8-годинного робочого дня, обмеження праці дітей і підлітків, охорону праці жінок, створення професійних спілок робітників, загальне озброєння народу.

1912 — в Англії почав роботу перший у світі консервний завод.

1914 — добровольчий легіон Українських Січових Стрільців (УСС), створений у Львові в серпні, склав присягу на вірність Австро-Угорщині.

1914 — американка Мері Фелпс Джекобс винайшла бюстгальтер.

1939 — об 11.15, через 15 хвилин після закінчення терміну британського ультиматуму щодо виводу німецьких військ з Польщі, прем’єр-міністр Невіл Чемберлен оголосив, що Британія вступає у війну з Німеччиною. Її підтримали Австралія, Нова Зеландія та Індія. О 15:00 війну Німеччині оголосила й Франція.

1941 — У Дніпропетровську розпочав роботу Південний крайовий провід ОУН, під керівництвом Святослава Вовка.

1943 — британські війська під проводом маршала Монтґомері висадились на півдні Італії. Цього ж дня італійський уряд на секретних переговорах погодився на капітуляцію.

1944 — американські та британські війська визволили від нацистів столицю Бельгії Брюссель.

1950 — перегонами на трасі в Монці (Італія) завершився перший чемпіонат світу «Формула-1».

1953 — Микиту Сергійовича Хрущова обрано першим секретарем ЦК КПРС.

1953 — набула чинності Європейська Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.

1959 — японська корпорація «Соні» почала випуск транзисторних радіоприймачів.

1971 — СРСР, Велика Британія, США і Франція підписали чотиристоронню угоду про статус Західного Берліна: три західні держави зберігали в ньому свої війська, було наголошено, що Західний Берлін не є частиною ФРН, а Радянський Союз зобов’язувався полегшити переміщення вантажів і людей між ФРН і Західним Берліном.

1971 — проголошено незалежність Катару.

1973 — у Києві відкрито пам’ятник Лесі Українці.

1993 — У Масандрі (Крим) президенти Росії та України Борис Єльцин і Леонід Кравчук підписали протокол про врегулювання конфлікту навколо Чорноморського флоту.

1999 — у Франції суддя припинив справу проти 9 папарацці, які переслідували машину з англійською принцесою Діаною у ніч її загибелі (31 серпня 1997 року). Винним в інциденті визнали водія авто, який був на підпитку, їхав з перевищенням швидкості і не впорався з керуванням.

2000 — у Києві створений популярний російськомовний дівочий музичний гурт ВІА Гра.

2004 — внаслідок стрілянини (штурму) школи № 1 в Беслані (РФ) загинуло приблизно 350 заручників, мирних жителів та правоохоронців. Було вбито 31 терориста, один, Нурпаша Кулаєв, залишився в живих.

2005 — Збірна України з футболу вперше в своїй історії здобула право виступити на Кубку Світу.

2014 — в селі Побєда на Луганщині жертвами нальотів російської авіації стали більше 200 місцевих цивільних жителів.[1] За іншими джерелами, селище Побєда зрівняли з землею російські бойовики з реактивних установок «Смерч». В результаті бомбардувань була теж знищена військова база 3-го батальйону територіальної оборони Львівщини «Воля», що знаходилась поблизу села.[2]

У цей день народились

1856 — Луїс Салліван, архітектор, творець перших хмарочосів.

1869 — Фріц Прегль, австрійський хімік, Нобелівський лауреат 1923 року «за винахід методу мікроаналізу органічних речовин» (пом. 1930)

1875 — Фердинанд Порше, австрійський автоконструктор, творець Volkswagen Beetle, німецького танку «Тигр», серії спортивних авто Porsche (пом. 1951).

1879 — Олександр Астряб, математик-методист, професор, заслужений діяч науки України з 1944. Автор праць з методики викладання математики в середній школі (пом. 1962)

1892 — Микола Ковалевський, політичний та державний діяч, публіцист (пом. 1957)

1899 — Френк Макфарлейн Бернет, австралійський іммунолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 1960 року «за відкриття штучної іммунної толерантності» (спільно з Пітером Медаваром) (помер 1985).

1905 — Карл Девід Андерсон, американський фізик, першовідкривач позитрону (1932), Нобелівський лауреат 1936 року (пом. 1991)

1915 — Мемфіс Слім (справжнє ім’я Джон Лен Четмен), американський блюзовий піаніст, співак і композитор (пом. 1988).

1928 — Дональд Фішер, американський підприємець і філантроп, засновник світової мережі магазинів одягу Gap

1941 — Сергій Довлатов, російський письменник (пом. 1990)

1953 — Жан-П’єр Жене, французький кінорежисер («Амелі», «Тривалі заручини»).

1965 — Чарлі Шін (Карлос Естевес), американський кіноактор

Цього дня померли

1658 — Олівер Кромвель, вождь англійської революції (нар. 1599)

1987 — (в еміграції) київський письменник Віктор Некрасов (нар. 1911).