Як у Малому Раківці на Василя вінчували і засівали

У селі Малий Раковець, що на Іршавщині, зберігся ритуал засівання. Проводять його 14 січня. Цього дня відзначають Старий Новий рік та Василя. Православна церква залишилася на старому календарі – юліанському.

Про ці звичаї і традиції кореспондентці “Карпатського об’єктива” розповіла 70-річна Ганна Василівна:

– За часів Союзу було так: зранку малі хлопці, 5-6 років, йшли до сусідів (по одному або двоє-троє), обов’язково заходили до хати, і вінчували: “Вінчуву Вам, пане ґазде, на сись щасливий Новий рік, обисьте прожили многая і благая літ”. Потім співали “На многая і благая літ, во здравіє, спасеніє. На многая літ”. За вінчівку господарі давали яблука, груші, горіхи, кусок штруґлі (завиване дріждьове тісто із горіхами, лекваром), дрібні монети. Тоді не засівали, бо зерном дорожили. Якщо вінчував школяр, то завінчоване ніс додому і йшов до школи. Не смів запізнитися на урок, бо інакше викликали батьків. Тоді не можна було ані колядувати, ані вінчувати. Все робилося крадькома, таємно.

Люди старшого віку та ті, які ніде не працювали або були сезонними робітниками, йшли до церкви. Так, у радянські часи церква у Малому Раківці діяла і в ній отець Василь Петровцій проводив богослужіння.

Після обіду та ближче до вечора люди ішли до родичів, кумів, у яких був Василь, іменинника вітали, пов’язували на ньому червону стрічку. Потім гостилися.

Згодом несли і пляшку алкогольного напою, гостинці, подарунки.

Як розпався союз, Україна здобула Незалежність, по телебаченню почали показувати новорічно-різдвяні звичаї і традиції Львівщини, Івано-Франківщини. Там на Старий Новий рік засівали. Цю традицію перейняли і малораківчани. Хлопці брали у торбинки зерно, зокрема пшеницю, жито, овес і йшли вінчувати і посівати, виконуючи вінчівки і посівалки. Господарям бажали хорошого нового року, чудового врожаю, щоб у хаті все водилося і в господарстві було все добре. Тоді селяни утримували велику рогату худобу, кіз, овець, птицю. За це посівальники отримували гроші та смаколики.

Досі збереглося повір’я, що першим посівальником має бути хлопець, адже тоді він принесе до хати здоров’я, щастя і добробут.

Зерно підмітали наступного дня, згодовували куркам, щоб файно неслися, виносили на город, у сад, щоб був хороший урожай.

Сусідські хлопці Давид та Андріан до Ганни Василівни прийшли цьогоріч вранці 14 січня. Виконали традиційну вінчівку: “Вінчуву вам, пані ґаздиньо, на сись щасливий Новий рік, обисьте прожили многая і благая літ”. А потім заспівали “Многая і благая літ”. За побажання отримали гроші. Тепер колядникам, вінчувальникам, засівальникам дають гроші.

Відтак господиня пішла на святкове богослужіння.

Після обіду прийшов до неї брат Іван. Чоловік посіяв хату пшеницею із файною посівалкою: “Сію, сію, посіваю, з Новим роком Вас вітаю. Обисьте прожили у мирі, щасті, доброму здоров’ї многая і благая літ”. Потім заспівав “Многая і благая літ”. За це сестра накрила стіл із святковими стравами.

Іван Савко розповів, що у них було 14 засівальників. У попередні роки приходило і 30.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото та відео автора