За 4 роки після смерті дружини Юрій Долгош виростив пів сотні кактусів

Втрата близької людини засмучує, викликає почуття болю, внутрішньої порожнечі і відчаю, але в той же час декого може спонукати до великих змін.

Юрій Долгош із Хуста після смерті коханої на знак пам’яті про неї почав вирощувати сукуленти. Каже, що жінка страшенно любила кактуси, але в самої таких кімнатних рослин за життя було небагато.

На думку чоловіка, цвітуть кактуси не лише влітку, але для цього за ними потрібно дбайливо доглядати та знати тонкощі вирощування. А секретів таких є чимало. І деякими з них закарпатець поділився з «Карпатським об’єктивом».

Від відчаю врятував зять

Оранжерея квітів для пана Юрія є місцем душевного спокою та усамітнення. Там він проводить багато часу практично цілий рік.

«Із Наталією ми жили душа в душу 47 років, виростили двох прекрасних синів і доньку. Коли її не стало, я мало не збожеволів від горя. Чи померла вона від ковіду, чи причиною було щось інше – досі не знаю, але відійшла вона у засвіти саме в розпал пандемії. Мій будинок ніби осиротів. Діти ж усі дорослі. Микола та Ярослав давно живуть у Чехії, а Наталка з чоловіком та дітьми зі мною. Донька в той час була в не меншому розпачі, ніж я. Заспокоював нас обох зять. Саме Андрій і надихнув мене на створення теплиці з кактусами. Це нас із Наталкою ніби повернуло до життя, адже для покійної дружини ці рослини були улюбленими і вона мріяла про колекцію сукулентів хоча б із 20 кактусів… Тож Андрій запропонував увічнити бажання тещі у квітах… аби рослини завжди нагадували про неї, зігрівали думки та радували очі», – поділився думками з «Карпатським об’єктивом» чоловік.

Над створенням «кімнати» для сукулентів Юрій Долгош трудився разом із зятем. Теплиця виросла буквально за декілька днів… а потім чоловіки почали закуповувати перші рослини.

«Сам я б не впорався. Був у пригніченому психологічному стані. Наталка нічим не допомагала, бо також страждала. Основну роботу взяв на себе Андрій. Я щиро вдячний долі та Всевишньому за те, що маю такого чудового зятя. Перші рослини ми замовляли разом. До обговорення долучилася вже й донька. Тоді сили почали повертатися й до неї. Оплатив покупку також Андрій. Кактуси приїхали приблизно через два тижні. Висаджували їх ми всі троє разом. До речі, теплиця оснащена як системою поливу, так і освітленням та обігрівом. І все це – заслуга зятя, який зробив усе це власними руками. А вони в нього дійсно золоті», – наголосив закарпатець.

Аби вміти доглядати за сукулентами, пану Юрію довелося багато часу провести за читанням різної літератури, спілкуванням із квітникарями, переглядом тематичних відео. Завдяки цьому він поступового відійшов від горя і повернувся до звичного ритму життя.

«Часу для догляду за кактусами в мене багато. Я пенсіонер. Своїм духовним «воскресінням» завдячую Андрію. Якби не він, ще б довго перебував у прострації. Зараз у нас усіх є улюблене заняття і в оранжерею приходимо не тільки, щоб помилуватися сукулентами, обробити їх добривами, підживити ґрунт, але й щоб відволіктися від буденної суєти, відчути умиротворення та навіть помолитися. Чомусь поміж рослинністю відчувається, наче в церкві, ближча присутність Бога… Це важко пояснити, таке можна тільки відчути», – зізнався хустянин.

Що робити, аби кактус розквітнув

Тож що головне у вирощуванні кактусів? Як дбати за рослинами? Що потрібно вміти? Коли вони цвітуть і чи квітнуть взагалі?

«Частота та тривалість цвітіння сукулентів залежать від умов проростання, виду рослин та частково від погоди. Аби продовжити світловий день, краще їх підсвічувати фітолампами взимку. Цвітінням цих колючих красенів можна милуватися насправді не день-два, а від тижня до 9 місяців. Це – якщо створити для них відповідні умови. Те, що кактус цвіте лише один день і після того відмирає – не більше, ніж міф, придуманий невмілими квітникарями. Але таке справді може статися, якщо рослина протягом тривалого часу перебувала у несприятливих умовах. Якщо кактус розквітнув, його не можна переставляти, бо в такому разі бутон може дійсно швидко відпасти», – ділиться досвідом пан Юрій.

Крім того, за його словами, на рослину не повинні потрапляти прямі сонячні промені.

«Аби захистити сукулент, можна відгородити його від сонця напівпрозорою тканиною або папером. Також щодня приміщення потрібно провітрювати, аби забезпечити доступ до свіжого повітря. Ґрунт весь час потрібно підживлювати. Утім коли кактус розквітнув, цього краще не робити, інакше він може скинути бутони. Перші квіти, як правило на колючому багаторічнику є маленькими. Із року в рік бутони стають усе більшими і більшими. Коли цвітіння закінчилося, рослині потрібно відпочити. На період відпочинку частоту поливів варто скоротити. Субстрат достатньо зволожувати раз на місяць невеликою кількістю води. Взимку сукуленти не має обпалювати гаряче сухе повітря. Якщо рослини на підвіконні, їх краще прибрати подалі від радіаторів. Можна переставити в кімнату без опалення, але температура там має бути не нижчою за 15 градусів. Якщо кактус почав у холодну пору року зморщуватися, треба збільшити частоту поливів, можна його сприскувати водою з пульвілізатора чи звичайного дитячого водяного пістолету. Але робити це необхідно обережно і не перестаратися, щоб рослина не почала гнити», – наголошує квітникар.

Як запевняє Юрій Долгош, зазвичай із листопада по березень кактуси сплять, а після цього прокидаються і починають цвісти.

«Уже з перших днів березня багато видів кактусів починають період активності і можуть виходити зі сплячки. Відтак деякі види розквітають. Цвітіння може тривати до кінця осені. Утім рослинам потрібно допомогти вийти з анабіозу, забезпечивши їм більший доступ світла і частіше поливаючи. Також у субстрат вносяться добрива», – каже чоловік.

Чи зацвіте кактус, як переконаний хустянин, дуже сильно залежить від того, як рослина перенесла зимівлю.

«Якщо рослини зимували у сприятливих умовах, колючі красені неодмінно порадують квітами. Але варто зважати і на вік сукулента. Наприклад, ребуції та мамілярії починають квітнути на другий рік після посадки, гимнокаліціум та ехінопсис – на третій, нотокактус та астрофітум – аж на четвертий, але є рослини, які розквітають аж на десятий-п’ятнадцятий. При цьому – більшість сукулентів вперше розквітають на п’ятий рік. Тобто, в мене цьогоріч очікується перше цвітіння багатьох улюблених рослин. Звісно, не всі сукуленти я посадив одразу, колекція збільшувалася поступово. Утім у перший рік мав приблизно дві сотні кактусів, між ними були й 6 і навіть 12-річні. Зараз їх більше 500», – радісно повідомляє пан Юрій.

Серед улюблених сукулентів закарпатського квітникаря мамілярія, зігокактус, епіфілум, ріпсаліс, ферокактус.

«Кожна рослина цікава й унікальна. Я люблю загалом усі квіти, проте вирощую тільки сукуленти. Скажімо, мамілярія мене приваблює тим, що вкривається квітами рясно по всій кулі. Для мене ця рослина була просто знахідкою. Або ж ріпсаліс. Це – сукулент із довгими стеблами, які звисають донизу. У нього дуже цікава форма і квіти нагадують дзвіночки. Крім того, рослина дає плоди у вигляді дрібних ягід. Свої переваги є абсолютно у всіх сукулентів. Хоч за ними потрібний ретельний догляд, але я радію, що знайшов себе у квітникарстві», – зізнається чоловік.

На перспективу закарпатець планує розширити свою колекцію ще кількома видами кактусів. Уже навіть вирішив, якими саме. А загалом найбільше мріє, аби його справу колись у далекому майбутньому продовжили онуки.

Марина АЛДОН