Завдяки героїзму українських захисників ЗСУ закарпатці можуть слухати пташині співи і насолоджуватися ними.
Я народилася і виросла у мальовничому гірському селі Малий Раковець, що на Іршавщині. У садах, на полях, лісах тут цілий рік живуть різні пташки, які своїми співами додають настрою, прикрашають буденне життя селян. Завдяки співам птахів люди здавна визначали погоду. Птахи – чудові синоптики. Люди придивлялися до поведінки птахів. Вони могли видавати інформацію не тільки про погоду на найближчі дні, а і попереджати про небезпеку. Низько літають ластівки – буде дощ. Сойка реве – до похолодань. Є таке повір’я: якщо сорока залетіла на обійстя – чекай новин та гостей. Ворона каркає на недобре.
Ми з братами і сестрами, будучи дітьми, ходили у ліс по ягоди, гриби. І завжди милувалися співом пташок. Відтоді минуло багато років, але пташині мелодії досі гріють моє серце, повертають у дитинство.
Нещодавно відкрила для себе новий спів синичок. Може і чула раніше, але не надавала цьому значення.
У березні ми з братом приїхали до рідного села, щоб почистити та обрізати садові дерева.
– Ціці дай, ціці дай, – просила синичка з жовтим окрасом на шиї, гойдаючись на гілці яблуні. Цей кумедний спів відволік нас від роботи. Просила декілька разів, ніхто не дав – то вона і полетіла. Видно, це був самець. Наступного дня на вишні синичка співала “бери ціці, бери ціці”. Протягом дня ці переспіви про ціцю ми чули декілька разів. Це звеселяло нас, додавало настрою і сил у роботі. Видавали синички й інші звуки, переважав звук “ц”. Співали і по-нашому: ци-так, ци-так.
– Так, так, – відповідали ми.
Гостюючи в Ужгороді у родичів, мою увагу привернув спів пташок у саду про ціці. Пташка довго просила ціці. Її прохання я записала на диктофон.
У Перечині, де я проживаю, синички, здебільшого ціріпонять, видають багато цвуків «ц», якщо прислухатися, то чути слово “вожак”, “підь-підем”. Часто, особливо о шостій ранку, добре чути спів-прохання: ціці дай.
Співи синичок мене зацікавили. Я написала свої спостереження до групи “Птахи України” у соцмережі Фейсбук. Користувачі також поділилися своїм спостереженнями. Декілька також чули про ціцю.
Довідково
Синиці дуже голосисті і обмінюються між собою багатим набором свисту та інших звуків.
У природі налічується близько 65 видів синичок. Відкрила для себе вусату синицю. У самця такі вуса, як у Шевченка. Багато хто думає, що свою назву пташка отримала завдяки синьому кольору оперення, однак синиці рідко мають такий колір у забарвленні, і це викликає подив. Насправді синичка отримала свою назву завдяки звукам, які видає. Якщо прислухатися, то можна почути «сі-синь-сі». Звідси і назва.
Тетяна ГРИЦИЩУК, фото із доступних джерел Інтернету
Диктофонний запис співу синички автора