Шаркань Лоціко. Закарпатець розповів про утримання вдома варана

Ручна рептилія замість дракона

Жодна сучасна тварина не схожа більше на дракона, як ящірка. А чи не найбільше з усіх – варан. Оскільки наближається 2024 рік, який за східним календарем буде роком зеленого дерев’яного Дракона, хочеться поговорити про тварин, які хоча б віддалено нагадують цих міфічних істот.

У Володимира Попа з Виноградова від літа живе маленький ручний капський варан. Його подарували чоловікові друзі на день народження. Від живого сюрпризу він не відмовився, більше того, почав детально вивчати все про ящірок, дуже полюбив свого підопічного і зараз свого милого бешкетника лагідно називає «шаркань Лоціко».

Чи безпечно вдома утримувати таку рептилію? Чим її годувати? Скільки вона може прожити в неволі? Про це та більше пан Володимир розповів «Карпатському об’єктиву».

Варани – хижаки, які люблять м’ясо

Лоціко – ще дитинча. Але росте швидко. Дорослим матиме довжину більше метра. На волі такі рептилії виростають до двох. У нього є свій тераріум, але він може й вільно пересуватися по хаті.

«Варани – неймовірні створіння. Вони зачаровують. За такою рептилією можна довго спостерігати і при цьому отримувати тільки задоволення. Вони ніби й повільні, незграбні, але можуть робити дуже різкі рухи і бути спритними. Відразу скажу, що капський варан має високий рівень інтелекту, але людям без досвіду я б не радив заводити таких рептилій. Коли мені його принесли, у мене був шок. Потім почалися пошуки інформації, форуми з іншими власниками, переписки з заводчиками. Я нічого не знав про варанів взагалі. Чому мені його подарували? Просто за гороскопом я – Дракон, а друзі хотіли мені зробити приємний сюрприз. До 2024 року не могли дочекатися, бо малюк їм підвернувся саме цього літа. На щастя, Лоціка принесли з запасом магазинного корму, який наразі замовляю через Інтернет, бо у нас купити не можу, а також із тераріумом. Але незабаром доведеться замовляти новий, бо «будиночок» має бути хоча б у півтори рази більшим за довжину дорослої рептилії», – поділився думками з «Карпатським об’єктивом» чоловік.

Оскільки варан був на той момент ще дуже маленьким, до нових умов адаптувався легко, однак господар каже, що рептилія – не домашня тварина і з нею потрібно вчитися комунікувати.

«Передусім варто старатися, щоб варан не вкусив, бо в нього потужна щелепа з зубами гострішими, ніж у собаки. Хоча мій «шаркань» їсть у мене з руки і дуже добре розуміє, де мої пальці, а де куряче філе. Крім того, Лоціко дуже контактний, любить спати в мене на колінах, часом поводиться, як котик. Також я маю для нього повідок і влітку ми щодня гуляли у саду. Він бігає так, що я ледве встигаю за ним ногами перебирати… Любить пустувати. Звичайно зараз, у холодну пору року гуляти ми не можемо, бо рептилії – теплолюбові істоти і навіть у помешканні, де вони живуть, має бути відповідно тепло. А ще Лоціко дуже любить купатися. У нього є свій басейн і він там мокне, як крокодил. Також над тераріумом я підвісив ультрафіолетову лапту, аби створити для нього умови сонячного степу. Також має прохолодну зону, любить закопуватися в землю та лазити по гілках», – запевняє чоловік.

У їжі варан не надто вибагливий, але влітку любив ласувати польовими кониками.

«Ціле літо я ловив Лоцікові мух, коників, різних комашок. Кажуть, у кого вдома є таргани, варан усіх знищує. Може зловити навіть мишку. У нас їх немає, тож мені доводилося полювати на ласощі в магазині. У Лоція просто ідеальний нюх, він здалеку чує, що я несу йому їсти. Мене також розрізняє з-поміж інших. Залюбки їсть жаб, равликів. Також я годую його філе, курячими серцями, креветками, яйцями. Обов’язково у нього мусить бути вітамінно-мінеральна добавка, достатньо кальцію та завжди свіжа вода. Малих варанів потрібно годувати щодня, потім кожні два дні, а після року – раз на тиждень», – наголосив пан Володимир.

Прихильності, як від собаки, від варана чекати не варто

За словами закарпатця маленький варан коштує в межах 150 доларів, підліток – 250, дорослий – від 500. Однак купувати чоловік радить виключно малюків.

«Варани з дитинчат мають звикати до господаря, до контакту з конкретною людиною. Якщо цього не буде, він просто вас не прийме, може страждати. Крім того, самці завжди агресивніші за самок. У нас Лоціко насправді – дівчинка… Просто спочатку ми цього не знали і так вийшло, що він трохи схожий на людину, яка мені його подарувала і ми жартома разом вирішили саме так рептилію назвати», – стверджує виноградівчанин.

Володимир Поп зізнається, що утримувати варана загалом – задоволення не з дешевих.

«Рептиліям постійно потрібно змінювати підстилку, купувати їжу, вітаміни. Крім того, я б не радив брати такого «улюбленця» сім’ям із малими дітьми. Скоріш за все, я й сам би ніколи варана собі не купив, якби так не вийшло випадково. Але свого малюка дуже полюбив і радію, що маю вдома таку красу. Жаль, тривалість життя варанів не така вже й велика – усього 10 років», – наголошує чоловік.

На думку закарпатця, якщо вже заводити вдома рептилію, то варан є непоганим варіантом, однак треба наперед визначитись, яка ящірка більше підходить для утримання конкретній людині.

«Загалом варанів існує багато видів. Найбільш оптимальними для життя у домашніх умовах є кільцехвостий, або капський, як у мене. Кільцехвості невеликі за розмірами і дуже миролюбні. Капські – більші і з більш войовничим характером. Утім підлаштуватися одне під одного ми з Лоціком навчилися швидко. Ну і не можу не згадати про ще один вид варанів – комодський. Ці рептилії – виключно для життя на волі, у домашніх умовах їх утримувати не можна, бо вони реально можуть напасти на господаря і навіть становити загрозу для його життя. Такий варан може вирости до 4 метрів у довжину і важити більше 130 кілограмів. Це – найбільші із нині існуючих ящірок. А всім, хто мріє про варана, варто знати, що жодна рептилія – не пес чи кіт і такої прихильності, як від цих тварин, від рептилій чекати не варто. Варан навіть може травмувати собаку чи кішку. Тим не менше, ці милі створіння можуть бути неймовірно цікавими та з ним ніколи не нудно», – зізнається пан Володимир.

Також чоловік наголошує, що життя у квартирі зовсім не підходить для варанів. Їх можна брати хіба що в приватний будинок.

«Для дорослого варана потрібна доволі велика площа. Якщо ж помешкання крихітне, рептилії просто не буде де розвернутися. Вона ж має мати свою особисту територію і басейн. До того ж, у теплу пору року, з варанами корисно гуляти. Якщо немає своєї обгородженої території, це може стати проблемою, бо виходити десь між люди з таким підопічним не рекомендується. Варто також мати на увазі, що ці створіння – страшні ненажери і потрібно контролювати їхню вагу, аби не було ожиріння», – каже чоловік.

Купувати пару Лоціку виноградівчанин не хоче, як і займатися розведенням рептилій. Зазначає, що йому достатньо одного варана.

«Моя б дружина не витримала, – посміхається він. – І так жартує, що мала в хаті одного шарканя, а тепер аж двох. Коли Лоціко хоче їсти, іде до жінки на кухню. Вона вже знає, що час витягати з холодильника м’ясо. Запевняє, що нас прогодувати – збанкрутувати можна, бо я теж страшний м’ясоїд. Однак забезпечення родини продуктами – моя справа, тому ніхто ніколи не голодний»

Що ж стосується характеру свого домашнього «дракончика», закарпатець переконує, що він сводоболюбний, дуже розумний, відгукується на кличку, розрізняє членів родини і його навіть можна дресирувати, як собаку.

Марина АЛДОН